За інформацією: Суспільне Львів.
Звільнений з російського полону майор Андрій Гурський офіційно одружився зі своєю нареченою Тетяною Джуриною у рідному Трускавці Львівської області. Військовослужбовець брав участь в обороні Маріуполя та заводу Ілліча, перебував у полоні 1494 дні й повернувся в Україну 15 травня в межах обміну 205 українських захисників. Наразі офіцер проходить курс лікування та медичної реабілітації на Львівщині.
Більше — у матеріалі Суспільного.
Як розповіли Андрій та Тетяна, їхня історія стосунків розпочалася задовго до початку повномасштабного вторгнення. Андрій Гурський пов'язав своє життя з військом після випуску з Львівської військової академії. Чоловік розповідає, отримав розподілення у Миколаїв, там і познайомився з Тетяною. З 2016 року він постійно перебував у відрядженнях у зоні проведення АТО/ООС. Каже, через це серйозних стосунків на відстані спочатку не хотів, але через три роки зрозумів, що час діяти, адже Тетяна давно йому подобалася і у 2021 році морпіх освідчився коханій.
"Тільки надія залишається": оборонець Маріуполя про перебування у російському полоні
Андрій Гурський — майор, начальник штабу – перший заступник командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 36 окремої бригади морської піхоти. Зв'язок з офіцером, який боронив завод Ілліча в Маріуполі, зник під час прориву на підконтрольну Україні територію. Згодом родина отримала офіційне сповіщення про його полон. Андрій розповідає, в перші місяці утримування йому надали коротку можливість зателефонувати додому, але з серпня 2022 року будь-який зв'язок з Андрієм зник повністю. Чоловік каже, що єдиною опорою впродовж чотирьох років неволі залишалися спогади про дім і непохитна впевненість у тому, що його наречена тримає слово і чекає на нього.
"Думка постійно підбадьорувала, тому що перебуваючи там, крім тих думок, у тебе більше нічого немає. І як би це банально не звучало, тільки надія в тебе залишається. Але я не сумнівався, що вона чекає. Коли крайній раз ми говорили по телефону, вона сказала:"Не сумнівайся, я по-любому тебе дочекаюся" , і я в цьому не сумнівався. Я розумію, що на цій надії я і тримаюся", — мовить Андрій Гурський.
Морпіх розповідає, що важким психологічним випробуванням у полоні була постійна російська пропаганда.
"Нам постійно вдавлюють в голову, що Україна втомилася від війни, що ви там не потрібні, ми вас віддаємо, а вас не хочуть забрати. Тобто постійно в такому руслі вдавлюють це в голову. Хлопці розуміють, це не сприймають серйозно, ніхто їм не вірить. Розумієш, що нас чекають і так далі. Але потрохи, потрохи в голові все відкладається. Тобто оптимізм трохи згасає", — ділиться військовий.
"Де мій морпіх?": Тетяна Джурина про акції на підтримку військовополонених та зниклих безвісти
У той час, коли Андрій перебував у полоні, його наречена Тетяна разом із його мамою не пропускала жодної недільної акції на підтримку військовополонених.
Тетяна Гурська (Джурина) на мирній акції на підтримку військовополонених у Миколаєві. Фото: Сергій Кононенко
"Ми щонеділі виходили на акції. Коли ти знаходишся в оточенні таких людей, які теж чекають — тобі стає легше чекати, тому що ти серед цих людей, де є і підтримка, і взаєморозуміння. Моя родина, родина Андрія, ми всі один одного підтримували, тому, напевно, це очікування було трошечки таким, можливо, терпимішим. Втім Андрій був у думках 24 на 7", — розповідає Тетяна Джурина.
Мирна акція на підтримку українських військовополонених у Стамбулі. Фото надала Тетяна Гурська
Також Тетяна їздила до Стамбула у складі громадської організації, де разом із іншими родинами полонених та зниклих безвісти виходила на акції на площах міста , аби привернути увагу до долі українських військовополонених і зниклих безвісти.
"Не можеш стримати сльози": Андрій Гурський про обмін і повернення в Україну
Дізнатися про обмін заздалегідь у російських тюрмах неможливо. Андрій Гурський розповідає, що почав здогадуватися про це лише за зміною ставлення охорони під час етапування. За його словами, дорога тривала близько доби машинами та літаком. Коли у Білорусі з них зняли маски і розв'язали руки — оголосили про обмін.
"Коли перетнули кордон з Україною, в Чернігівській області, подивитися, як люди стоять вздовж доріг з плакатами, з прапорами. Ти їдеш, і тебе переповнюють емоції в цей момент дуже сильно. Розчулений їдеш, не можеш тримати сльози. Настільки приємно, настільки ти відчуваєш цю підтримку. Це просто словами не передати", — мовить звільнений з полону.
Того дня з російського полону додому повернулися 205 українських захисників.
Обмін військовополоненими 15 травня 2026 року. Пресслужба Міністерства оборони
Першою до Андрія під час медичного обстеження додзвонилася сестра. Сам військовий, каже, ще збирався з духом, щоб набрати маму та Тетяну.
Андрій про першу зустріч з нареченою після 4 років полону
Звістку про те, що Андрій на рідній землі, Тетяні повідомила його матір. Жінка каже, що цей момент став шоком, адже попри щохвилинну перевірку списків, щасливий дзвінок пролунав абсолютно зненацька, посеред буденних справ.
"Мені подзвонила мама Андрія, і знаєте, коли чотири роки чекаєш, чекаєш, чекаєш, і тут коли тобі телефонують і кажуть: "Андрія поміняли", і ти так… Мені здається, я до сих пір не вірю. І навіть зараз, мені здається, теж, іноді не віриться, тому що чекала й розуміла, що цей момент таки настане, але це було реально неочікувано", — поділилися Тетяна.
У червні Андрій Гурський повернувся до рідного Трускавця, де його зустрічала родина та громада. З букетом квітів військовий ішов до нареченої, наче вперше. Ділиться емоціями Андрій Гурський.
Зустріч Андрія Гурською громадою. Фото Трускавецька міська рада
"Момент цей був дійсно хвилюючий, тому що я за ці роки сотні разів прокручував його в голові, кожен раз по-іншому, а коли дійшло до діла, то… Туди йшов, трусився, наче сто років не бачились… Ніби тільки йдеш знайомитися і думаєш, сподобаєшся, не сподобаєшся", — мовить чоловік.
Андрій та Тетяна. Фото надала Тетяна Гурська/Христина Кахнич
"Я думаю, що там, де справжні почуття, то вони дійсно витримають будь-які випробування. Можна все пройти, якщо кохаєш по справжньому", — додає Тетяна.
У червні Андрій і Тетяна офіційно зареєстрували подружжя. Тетяна переїхала з Миколаєва до Андрія в Трускавець. Тепер вони мріють про велику подорож Україною, і першою точкою на їхньому маршруті вже стали Карпати.
