За інформацією: Суспільне Львів.
Сьогодні, 7 липня, у місті Броди на Львівщині відбулося прощання із чотирма членами екіпажу вертольота Мі-8, який розбився 30 червня під час виконання бойового завдання із перехоплення БпЛА. Юрій Ворон, Валентин Мукшинов, Богдан Хміль та Михайло Деряга служили у 16 окремій бригаді армійської авіації "Броди".
Про це повідомила кореспондентка Суспільного із місця подій.
Прощання розпочалось із зустрічі траурного кортежу у місті. Похоронна процесія із тілом загиблого Юрія Ворона пройшлася до Алеї Героїв. Юрій Ворон родом з Львівщини. Він був старшим льотчиком вертолітної ланки ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації "Броди". Чин похорону військового провели у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста у Бродах.
Трьох інших членів екіпажу забрав кортеж для подальшого прощання у рідних громадах. Льотчик-штурман Валентин Мукшинов народився у Києві, бортовий технік Богдан Хміль – у Василькові Київської області, повітряний стрілець Михайло Деряга – в селі Андріївка Полтавської області.
Прощання у церкві міста Броди із членом екіпажу Юрієм Вороном. Суспільне Львів/Ірина Грицан
Наказом Командувача Сухопутних військ загиблим членам екіпажу посмертно присвоїли вищі за рангом військові звання. Також командир бригади подав увесь склад екіпажу на присвоєння найвищих державних нагород.
Заступник командира 16-ї бригади армійської авіації "Броди" з психологічної підтримки персоналу підполковник Михайло Шур зазначив, що загиблий екіпаж був одним із найкращих у підрозділі, а більшість льотчиків мали досвід участі в бойових діях ще з 2014 року.
"Я з кожним виконував різні завдання як по службі, так і в повітрі. Всі були заряджені на перемогу, сповнені духом патріотизму, бажанням працювати й літати, незважаючи на ризики. (…) Вони до останнього намагалися захищати не тільки військових, а й цивільне населення. Це десятки, можливо, сотні врятованих життів наших земляків. В кожного за плечами — понад 300 збитих безпілотних літальних апаратів. Тому втрата дуже велика. Серед членів екіпажу були люди із сотнями та тисячами годин нальоту", — каже Михайло Шур.
Підполковник Михайло Шур. Суспільне Львів/Ірина Грицан
Михайло Шур згадує, яким був Юрій Ворон. За його словами, льотчик був дуже наполегливим.
"Позитивний хлопець, світлий, життєрадісний. Він запам'ятався мені тим, що постійно намагався вдосконалювати свою льотну майстерність. Постійно брав участь в різних навчаннях. Від початку повномасштабної агресії виконував завдання з прикриття наземних наших військ. Коли виникло питання працювати в системі протиповітряної оборони і захищати цивільну інфраструктуру, критичну інфраструктуру, цивільне населення, теж почав готуватися. Бо це потребує дуже кропіткої підготовки, щоб стати майстром своєї справи", — каже Михайло Шур.
Рідні та знайомі пригадують, чоловік з дитинства мріяв стати військовим льотчиком, тому у 2013 році вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
"Це був дуже відважний воїн. Він мріяв завжди про небо. Він з родини військових. Дуже шкода, що війна забрала прекрасну людину, хорошого офіцера. Він ніколи не боявся ризикувати, він знав, що це жорстока війна. Він завжди сміливо йшов в бій. Завжди. Відважний був, дуже позитивний", — каже подруга сім'ї Ілона.
У воїна залишилися дружина, син та батьки.
