За інформацією: Суспільне Львів.
У центрі «Незламні» у Львові проходить реабілітацію військовий 214 окремого штурмового батальйону «OPFOR» Сергій Котелевець із Харківщини. Чоловік отримав важке поранення ніг поблизу Вугледара, а тепер заново вчиться ходити заради однорічного сина Миколи.
Про це повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова.
Сергій Котелевець долучився до війська у 2024 році. Чоловік служив у 214 окремому штурмовому батальйоні «OPFOR» командиром танка і танкового взводу. У жовтні того ж року поблизу Вугледара воїн зазнав важкого поранення через російський дрон. Внаслідок вибуху скиду Скид з дрона — це дистанційне відпускання вантажу або вибухівки у польоті за допомогою спеціального електромеханічного пристрою, закріпленого на безпілотникуСергієві перебило обидві гомілки, а також він втратив значну частину кісткової тканини. На лівій нозі дефект сягнув близько 12 сантиметрів. Попри складність травми, медикам вдалося зберегти обидві ноги, але процес відновлення кісток ще триває.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
З лютого 2026 року захисник продовжує лікування та реабілітацію в центрі «Незламні» у Львові. Чоловік вже може повністю переносити вагу тіла на ноги, тренується ходити за допомогою опори та долає невеликі сходинки.
Разом з тим військовий бере участь в різних активностях. У реабілітаційному центрі Сергій вперше спробував стрільбу з лука і вже встиг здобути кілька медалей на змаганнях з адаптивних видів спорту.
Сергій Котелевець стріляє з лука. Пресслужба Першого ТМО Львова
Також з нуля навчився грати на піаніно і вже може виконати кілька простих мелодій. Чоловік радить іншим військовим не зневірюватися і не замикатися в лікарняній палаті після поранення.
«Знайдіть собі якесь хобі. Так, іноді через біль треба себе пересилити й все-таки вибратися до людей. Але ментально стає легше. Вже немає цього відчуття безпросвітності й темряви», — ділиться Сергій Котелевець.
Сергій Котелевець грає на піаніно. Пресслужба Першого ТМО Львова
За словами захисника, його найбільше натхнення — це дружина Тетяна та син Микола, якого чоловік назвав на честь ротного, який допоміг йому евакуюватися після поранення. Зараз хлопчику рік і чотири місяці, він ходить, але ще не бачив, як це робить його тато.
«Моя мотивація — стати на ноги і присвятити час дитині. Мені завжди хотілось бути зразковим батьком», — підсумовує воїн.
Сергій Котелевець з дружиною та сином. Пресслужба Першого ТМО Львова
Після завершення лікування захисник хоче повернутися до цивільного життя: працювати в оборонній сфері та більше приділяти часу родині.
