Відтворює втрачені палаци та костели: історія майстра з архітектурного макетобудування Михайла Тимрука

Михайло Тимрук створює макети старовинних будівель — від кам’яниць і монастирів до храмів та вілл Радехова і околиць. Його приватна колекція налічує з пів сотні робіт — від періоду Речі Посполитої до Австро-Угорщини, а нині у планах доповнити її макетами Белзького князівства.

Детальніше про своє хобі автор з архітектурного макетобудування розповів кореспондентам Суспільного.

За словами Михайла Тимрука, кожен макет — це окрема історія, окрема будівля, яка має свою пам'ять та значення для Радехова. Для нього створення макетів старовинних будинків — творча місія. Чоловік каже, це не лише відтворення архітектури, а й можливість зберегти атмосферу старого міста, його унікальний характер та дух минулих років.

Розповідає, щоразу, коли починає свій новий проєкт — відчуває, що відтворює маленький відрізок історії, яка житиме в мініатюрі ще багато років.

Одна з мініатюр, сторена Михайлом Тимруком. Суспільне Львів/Наталка Новацька

Михайло Тимрук ділиться, що з кожним новим проєктом відчуває, ніби відтворює частину історії, яка десятиліттями зберігатиметься в мініатюрі. За словами майстра, терміни виготовлення макетів старовинних споруд Радехова, Сокаля та Жовкви залежать від складності об'єкта. Наприклад, над колишнім монастирем отців-бернардинів у селищі Жвирка він працював майже рік, тоді як інші роботи потребували близько трьох-чотирьох місяців щоденної праці. Окремі будівлі Радехова, які чоловік відтворив власноруч, уже втрачені, проте завдяки макетам вони отримали "друге життя".

"Колись у Радехові був палац, який до сьогодні не зберігся. Від нього залишився лише пагорб. Тому для роботи використовую багато архівних фото. Найважче, якщо на світлині немає якогось елемента. Хочеться, щоб мініатюри відтворювали автентичний вигляд пам’яток, а не щось вигадане", — каже майстер.

Як виникла ідея створювати макети старовинних будинків

Як розповів чоловік, задум створювати макети старовинних будинків міста Радехів з’явилася несподівано. Все почалося з простого зацікавлення історією рідного міста

"Гортаючи старі фотографії, розглядаючи архівні матеріали та слухаючи розповіді старожилів, помітив, що багато будівель, які колись формували обличчя Радехова, сьогодні вже змінені або взагалі зникли. Отож, мені захотілося зберегти їх хоча б у мініатюрі — такими, якими вони були багато років тому. Спочатку це була лише цікавість. Почав збирати старі фотографії будинків, шукав інформацію в архівах, розпитував людей, які пам’ятають місто таким, яким воно було раніше", — згадує майстер.

Яка будівля була першою у вашій приватній колекції мініатюр та коли все переросло у хобі?

"Одним з перших макетів була вілла Мілграма. Це старовинний будинок у центрі міста. Макет був виготовлений з дерева липи у масштабі 1:100. Мені хотілося передати кожну деталь – форму даху, вікна, двері, декоративні елементи. Наступною роботою був зруйнований міський костел", — каже майстер.

Макет будинку Мілграмів. Суспільне Львів/Наталка Новацька

Як розповідає Михайло Тимрук, це кам’яниця, яку збудували на початку ХХ століття, тут до 1939 року в ній мешкав відомий практикуючий єврейський лікар Барух Мілграм. На радехівщині він у своїй практиці першим використав рентген апарат. А від 1940 по 2023 роки — це адміністративний будинок Радехівської міської ради.

"Коли перший макет був готовий, я зрозумів — це стало для мене більше, ніж просто хобі. Це спосіб зберегти історію міста, передати її молодшому поколінню та показати, яким був Радехів колись. З кожним новим макетом я вдосконалював техніку, більше уваги приділяв деталям, підбирав точні кольори та пропорції. Поступово колекція почала зростати", — пояснює майстер.

Спочатку чоловік робив мініатюри з дерева, потім з картону. Врешті перейшов на пластик, як найбільш зручний та довговічний матеріал.

Усі макети майстер починає з креслень та архівних фотографій. Далі готує матеріали й інструменти, створює фундамент будівлі, наносить розмітку на стіни, дах та основу. Потім переходить до вирізання елементів — вікон, дверей, прорізів, згинів по лініях. Завершальний етап — склеювання та встановлення даху на зібрану конструкцію. Макети виготовлені у масштабі 1:80.

"Це клопітка робота, яка потребує надзвичайної уваги до деталей, терпіння та багато часу і зосередженості", — зазначає Михайло Тимрук.

Загалом його колекція старовинних мініатюр налічує більше 30 зразків будівель міста періоду Речі Посполитої до Австро-Угорщини (1569-1772), Королівство Галичини та Володимирії — коронний край, Габсбурзької монархії (1772-1804), Австрійської імперії (1804-1867), Австро-Угорщини (1867-1918), Західноукраїнської Народної Республіки (1918-1919).

Виготовляти мініатюри він почав ще далекого 1990 року – охоплюючи період у 300 років. За той час на цих теренах мешкали українці, поляки, євреї, німці.

Автор приватної колекції зізнається, що його роботи не мають постійної експозиції. Виставка є пересувною, наразі вона розміщується у недієвому міському кінотеатрі "Україна" – поруч із редакцією місцевого комунального підприємства ТРК "Радехів", директором якої є Михайло Тимрук.

Усі макети мають табличку, на якій розміщено дату зведення будівлі, короткий історичний опис і хто там мешкав, працював чи навчався. Всі макети накриті акриловими пластиковими ковпаками, які захищають мініатюри від пилу, прямих променів та людських рук.

макети старовинних будівель Фото:Наталка Новацька

Митець виставляє свої роботи в різних містах Львівщини, створюючи макети саме тих будівель, які мають значення для місцевих громад. Так, для Сокаля він виготовив макет монастиря Бернардинів із костелом Діви Марії в селищі Жвирка, а для Жовкви — віллу Любомира Романківа, видатного винахідника. Наразі Михайло Тимрук працює над новим етапом своєї колекції — макетами періоду Белзького князівства 1201-1264 років.

Михайло Тимрук у музеї. Суспільне Львів/Наталка Новацька

До Міжнародного дня музеїв, 18 травня, пересувна приватна виставка буде представлена у Музеї історії релігії (Палац Потоцьких) у Шептицькому, далі експозиці представлять у Жовківському музеї, а восени вдруге повернуть до Сокаля.