Трускавець, який ми знали — з дерев’яними віллами, затишними вуличками та духом ретро-курорту — стрімко зникає. На місці автентичних пам’яток одна за одною виростають бетонні «коробки».
Руйнація історичного центру Трускавця перейшла межу, за якою починається втрата ідентичності.
Вілла “Аіда” була місцем, де Бруно Шульц проводив свої канікули, писав листи та працював над творами, що згодом стали світовою класикою.
Це була одна з небагатьох автентичних будівель, що пов’язували Трускавець із мистецькою елітою ХХ століття. Тепер на місці вілли зростає черговий бетонний моноліт.
Земля та будівля були у приватній власності. Вілла не мала офіційного статусу пам’ятки архітектури, що розв’язало руки забудовнику.
Віллу почали активно розбирати у листопаді 2023 року. Це викликало величезний резонанс, адже активісти та науковці (зокрема Віра Меньок, керівниця Фестивалю Бруно Шульца) роками наголошували на її цінності.
Резонанс навколо забудови цієї ділянки тривав не один рік. Міська рада Трускавця неодноразово розглядала питання детальних планів території у центрі міста.
Попри заклики активістів накласти мораторій, більшість депутатів підтримала зміну цільового призначення земель та дозвіл на багатоповерхову забудову. Аргумент був стандартний: «інвестиції та розвиток».
У Трускавці остаточно зрівняли з землею пам’ять про Бруно Шульца
Голова комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму у Львівській обласній раді Іван Щурко наголошував, що знищення таких об’єктів — це «архітектурне самогубство». За його словами, такі історичні вілли мали б бути включеними до всіх туристичних маршрутів, а натомість їх знесення свідчить про повну відсутність стратегії збереження курорту. «Ми міняємо вічність на тимчасові метри квадратні», — резюмував Шкурко.
Коли на шальках терезів опиняються пам’ять про генія та прибуток забудовника, у Трускавці вкотре перемагає бетон.
Згідно з Генеральним планом Трускавця, затвердженим ще у 2011 році, межі історичного ареалу міста були чітко визначені та суворо регламентовані. Цей стратегічний документ фактично накладав вето на будь-яке нове будівництво в охоронній зоні, не передбачаючи зведення жодного нового об’єкта, що міг би порушити архітектурну цілісність курорту.
Однак сьогодні ми бачимо цинічне ігнорування цих норм: там, де закон вимагав збереження малоповерхової забудови та реставрації вілл, всупереч аргументації Генплану, виростають безликі багатоповерхівки, які остаточно стирають історичне обличчя Трускавця.
Чому «коробки» витісняють історію?
Механізм простий: доведення історичної будівлі до аварійного стану. Натомість інвестори пропонують проекти, де кожен квадратний сантиметр працює на прибуток. Але чи виграє від цього Трускавець? Відбувається втрата ідентичності: туристи їдуть на курорт за атмосферою, а не за виглядом багатоповерхівок, які вони бачать у Києві чи Львові.
