За інформацією: Суспільне Львів.
Військовослужбовець Владислав Чугуєнко провів у російському полоні 1227 днів і повернувся додому в серпні 2025 року в межах обміну. Його брат-близнюк Станіслав досі перебуває в неволі. Після повернення військовий бере участь в акціях підтримки полонених і чекає на звільнення брата.
Більше про це — в матеріалі Суспільного.
Брати-близнюки народилися у Запоріжжі. Навчалися у Львові в Національній академії сухопутних військ. Обоє брали участь у боях на Донецькому напрямку та обороні Маріуполя.
Старший лейтенант Владислав Чугуєнко із позивним "Злий" обіймав посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва 501 окремого батальйону морської піхоти 3 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Белінського. Він також є майстром спорту України з рукопашного бою.
Владислав та Станіслав Чугуєнко. Суспільне Львів/Архів родини Чугуєнко
Разом брати зустріли повномасштабне вторгнення, перебуваючи у складі морської піхоти. З березня вони долучилися до оборони Маріуполя. Під час виконання одного із завдань Владислав отримав осколкові поранення обох ніг.
"Мене було евакуйовано в 555-й госпіталь, місто Маріуполь, де мене прооперували. І коли я там був на п’ятий день, почала авіація бомбити госпіталь, вже прилітали КАБи, авіабомби по госпіталю. Було прийнято рішення всіх, кого вже прооперували, надали допомогу, стабілізували, направити по місцях підрозділів. Так як командування нашої бригади перебувало на заводі Ілліча, мене направили туди", — каже Владислав Чугуєнко.
4 квітня 2022 року військовий разом із побратимами та братом потрапив у полон.
Владислав Чугуєнко. Суспільне Львів
"Повезли нас в Донецьку область, населений пункт Оленівка, Волноваську цю колонію. І там почалась "прийомка" в нас. І потім забрали вже нас в Російську Федерацію, в Ростовську область, місто Таганрог, в СІЗО №2", — поділився військовий.
Владислава направляли до Оленівки чотири рази. Спочатку він перебував у полоні разом із братом. Згодом брата перевели до Горлівки, а Владислава — до міста Камишин Волгоградської області. Там він перебував близько трьох років до обміну.
Владислав та Станіслав Чугуєнко. Суспільне Львів/Архів родини Чугуєнко"Коли ми приїхали в Камишин, звичайні "смертні" проходили один круг "прийомки". В кого є татуювання — два круги. Мене, як морська піхота, — на третій круг, і на четвертий круг — за татуювання і за військове звання, бо вони не могли повірити. Переді мною стоїть старший лейтенант, орієнтовно 40–45 років, а тут я, 22 роки, вже був старший лейтенант. І вони, типу, як так, ти там мільйон людей вбив, ти "преступник", — каже Владислав Чугуєнко.
За словами військового, його заводили до приміщення, яке в полоні називали "молебня". У кімнаті були ікони, біблії, картини та хрести, а також окреме приховане приміщення, де був оперативний відділ. Як розповів Владислав, після цього йому надягнули мішок на голову, били, приєднували дроти до рук і ніг та ставили запитання із застосуванням електричного струму.
Владислава Чугуєнка обміняли 14 серпня 2025 року. Він провів у полоні 1227 днів — майже три з половиною роки. За його словами, за весь час йому надійшов лише один лист. Його брат-близнюк Станіслав із позивним "Добрий" досі перебуває в російському полоні.
Владислав та Станіслав Чугуєнко. Суспільне Львів/Архів родини Чугуєнко"Я взагалі був на 100% впевнений, що його вже давно обміняли. І коли я повернувся, дізнався, що ні. Мені максимально важко було. Я довго в це не міг повірити. Він знаходиться в Донецькій області, місто Торез, виховна колонія №7. Він був до 24-го року в Горлівці. Мені здається, що ми відчуваємо один одного. Це такий зв’язок дуже міцний. Я завжди казав, кажу і буду казати, що в моєму житті найдорожча людина для мене буде завжди брат. В мене прапор висить вдома, брата. В загальному не тільки за брата важко, а і за побратимів", — поділився військовий.
Владислав бере участь в акціях на підтримку військовополонених і зниклих безвісти, а також зустрічається з ветеранами та військовими. Він проводить благодійні тренування зі змішаних єдиноборств. А також чекає повернення з полону брата-близнюка.
