За інформацією: Суспільне Львів.
Першого липня в Україні відзначають День слідчого. Одним із напрямів роботи правоохоронців під час повномасштабного вторгнення є встановлення осіб загиблих військовослужбовців. У межах обмінів тілами між Росією та Україною до Львова доставили 1800 тіл загиблих, з яких понад 800 уже ідентифікували та передали родичам для поховання.
Журналісти Суспільного дізнавалися, як відбувається цей процес та які експертизи призначають для повернення імен полеглим захисникам.
Процедура ідентифікації починається з огляду тіла у секційному залі моргу. Перед початком процесу правоохоронці готують відповідне спорядження. Старша слідча поліції в особливо важливих справах Олена Райта каже, слідчі мають зафіксувати усі деталі, які можуть допомогти встановити особу чи обставини загибелі.
"Зараз заповнюється протокол огляду, ми його заповнюємо на планшеті в електронному форматі. Тілу присвоєно порядковий номер, і за цим номером буде проведена судово-медична експертиза. В подальшому біологічні зразки під цим номером надійдуть на дослідження", — каже Олена Райта.
Секційний зал моргу. Суспільне Львів
Старший слідчий-криміналіст поліції Роман Довгий каже, що більшість тіл, що потрапляють на експертизу, не мають зовнішніх ознак, за якими можна було б оперативно встановити особу.
"Військова частина дає нам ймовірні дані щодо двох своїх військовослужбовців. Проте тіла перебувають у сильно зміненому стані внаслідок удару FPV-дрона та дії високої температури на полі бою, тому за зовнішніми ознаками ми їх опізнати не можемо. Але для себе ми розуміємо, що це тіло може належати родичу або однієї сім’ї, або іншої. Тому після огляду ми контактуватимемо з родинами ймовірних загиблих, які наразі мають статус зниклих безвісти, братимемо у них біологічні зразки та призначатимемо ДНК-експертизи", — розповідає старший слідчий-криміналіст.
Знайдені речі під час огляду. Скриншот із відео пресслужби Нацполіції Львівщини
Виявлені при огляді особисті речі вилучаються для того, щоб показати родичам. Так вони можуть знайти ідентифікаційні ознаки.
Як пояснюють криміналісти, тіла, які повертають у межах репатріаційних обмінів, часто візуально опізнати неможливо, тому експерти обов’язково проводять комплекс досліджень: від молекулярно-генетичного аналізу до дактилоскопії, стоматологічної та портретної експертиз.
"Бувають такі випадки, коли голова зруйнована і не можна вказати, що це саме ця людина. Є багато різних характерних татуювань, і ти розумієш, що не кожна людина матиме таке татуювання. Також допомагають особисті прикраси, ланцюжки, обручки з гравіюванням, жетони з даними військовослужбовців. Проте рішення про ідентифікацію приймає слідчий, і він несе за це відповідальність. Тобто ти за одним фактором не можеш віддати тіло, тому що може вийти так, що невідомо, як цей жетон чи обручка потрапили до цього тіла", — пояснює Роман Довгий.
Роман Довгий. Суспільне Львів
Відібрані біологічні зразки пакують у спеціальний пакет Нацполіції та до моменту передачі в експертну установу зберігають у морозильній камері.
"Алгоритми змінилися, емоції — ні": найважча частина роботи
Після отримання перших результатів та інформації від військових частин починається етап комунікації з рідними. Слідчі особисто телефонують та повідомляють близьких, викликають їх для здачі порівняльних зразків ДНК.
"До цієї роботи ніхто не був готовий, і слідчі в тому числі. Це здобулося з досвідом. Кожна сім'я, кожне провадження — це окрема доля, окрема родина. Хтось більш-менш готовий, хтось зовсім навідріз відмовляється приймати ситуацію. Бувають хвилини розмови, коли що б ми не сказали, інформація не сприймається. Тоді ми пропонуємо ознайомитися з документами, справою, і зв'язатися наступного дня. Як правило, деякі конфлікти вирішуються з часом", — ділиться слідча.
Олена Райта. Суспільне Львів
Олена працює у цій сфері з червня 2024 року — відколи до Львова почали надходити репатрійовані тіла. За цей час місто прийняло близько 1800 загиблих захисників. Понад 800 із них уже ідентифіковані і передані родинам для поховання.
Олена каже, попри роки практики, кожен виїзд білих автівок із написом "На Щиті" сприймається як перший:
"Я не можу сказати, що щось змінилося з першого виїзду. Кожного разу, коли приїжджають ці машини і розвантажують тіла "на щиті", кожен огляд — завжди як перший. Емоції не змінились. Погоджуюсь, напрацьовані інші алгоритми дій, ми здобули більший досвід. Але кожного разу це нова людина, до якої треба підійти заново: розпочати цю історію і довести її до результату. Кожен огляд усе ж має свою ціну".
Заходи репатріації. Суспільне Львів
Головна мотивація — повернути ім'я
"Наша основна мета — щоб кожен полеглий отримав своє ім'я назад. Жодна людина не заслуговує на таку смерть, а тим більше — залишатися невпізнаною в моргах після того, що вони для нас зробили. Я вважаю це нашим обов'язком — їм допомогти. Найбільше мотивує вдячність людей. Вони чекають на своїх рідних, і попри всю трагічність обставин, щиро дякують за нашу роботу", — говорить Олена Райта.
Старший слідчий-криміналіст Роман Довгий каже, що для нього ця робота має й особисте значення, оскільки його батько з 2023 року виконує бойові завдання на лінії зіткнення. Правоохоронець зазначає, що прагнення бути корисним державі та повага до військових, які захищають передову, є його головною мотивацією у професійній діяльності.
