За інформацією: Суспільне Львів.
Львівські забудовники заборгували Львову понад 60 мільйонів гривень, які мали витратити на розвиток інфраструктури міста. Такою є сума позовів міської ради проти цих компаній, яку вона подала лише за один тиждень, йдеться на сайті міськради. Водночас деякі забудовники пояснюють несплату внесків змінами до законодавства та чекають на рішення судів вищих інстанцій.
Детальніше – у матеріалі Суспільного.
Житловий комплекс будувала компанія "ЖК Грінвуд". Зараз із нею судиться Львівська міська рада, намагаючись стягнути із забудовника понад шість мільйонів гривень. Ці гроші мали йти на розвиток інфраструктури міста. Однак через зміни до законодавства виникло непорозуміння між забудовниками та органами влади.
Співвласник компанії "ЖК Грінвуд" Сергій Напрасніков каже, що юридична плутанина виникла через так званий перехідний період у законодавстві.
"Був період, коли цей внесок був обов’язковий. Потім був період, коли його відмінили. А між цими двома періодами був такий період перехідний, коли працювали перехідні положення. І юридично в документах, в законах це було сформульовано так, що забудовники це зрозуміли одним чином, а влада – іншим. І на сьогодні вийшло, що влада виставила рахунки забудовникам. Львівська міська рада трактує ці перехідні положення на свою користь, а забудовники – на свою. І в даному випадку будемо дивитись, що скажуть вищі судові органи" ,— пояснює Сергій Напрасніков.
У міськраді кажуть, що станом на зараз забудовники заборгували Львову понад 60 мільйонів гривень. Саме такою є сума позовів, які наразі розглядають у судах. Суми боргу коливаються від 90 тисяч гривень до майже 10-ти мільйонів.
Гелена Пайонкевич. Суспільне Львів
За словами керівниці міського юридичного департаменту Гелени Пайонкевич, ці гроші мали скерувати на розвиток інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури.
"У нас в провадженні є понад 100 таких справ судових. Частина з них вже на стадії завершення. Як правило, в більшості випадків суди виносять рішення на користь територіальної громади. З найбільших сум, які я пам’ятаю, це, напевно, 16 мільйонів, це в одному судовому процесі. Це так звані безпідставно збережені гроші, які були несплачені як внесок на розвиток соціальної інфраструктури", — розповідає Гелена Пайонкевич.
Адвокатка Лілія Баюш пояснює, раніше закон "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов’язував забудовників сплачувати так званий пайовий внесок – гроші на розвиток інфраструктури міста, де ведеться будівництво. Суму визначали залежно від типу об’єкта, а сам внесок мали перерахувати ще до введення будівлі в експлуатацію. Але у 2021 році цю статтю із закону виключили, тож усі судові спори стосуються тих об’єктів, які були збудовані до 2020-го або зводилися протягом 2020 року.
Лілія Баюш. Суспільне Львів"Станом на 9 лютого 2026 року Верховний Суд сформував відповідну практику, де чітко роз’яснив, які саме платежі і який порядок мав здійснюватися під час сплати таких пайових внесків. По факту судова практика каже: навіть неукладення такого договору все одно зобов'язує забудовника сплачувати ці старі борги як кошти, які незаконно збережені", — каже Лілія Баюш.
За словами архітектора Ярослава Іваськіва, інфраструктурні збори, які забудовники платять громаді – доволі поширене явище в різних країнах Європи.
Ярослав Іваськів. Суспільне Львів
"Загалом, як сама ідея – це корисно. Можна подивитися на приклад Парижа, можна подивитися на приклад Копенгагена, де забудовники платять, коли бажають щось будувати в районі. Механізм може працювати по-різному, але вони сплачують додатково ще на будівництво шкіл, садочків, лікарень, вулиць і так далі. І місто конкретно цей район за ці гроші розвиває. Тому я думаю, що основна проблема — щоб на той район, в якому відбувається будівництво, йшли гроші, а не в загальний котел", — розповів Ярослав Іваськів.
