За інформацією: Суспільне Львів.
У Львові жінки обирають роботу водійки громадського транспорту. У комунальному АТП №1 зараз працює семеро жінок. Вони обслуговують три міські маршрути. Частина з них прийшла у професію завдяки освітньому проєкту «She Drives», який допомагає жінкам безкоштовно опанувати керування громадським транспортом та отримати категорію «D». Водночас підприємство відчуває значний кадровий дефіцит і потребує близько сотні водіїв.
Про це Суспільному розповів директор АТП №1 Сергій Климчук.
Побачила оголошення і вирішила спробувати
37-річна Леся Костур уже дев’ять місяців працює водійкою автобуса №10. Її маршрут пролягає від Головного залізничного вокзалу до ТРЦ «King Cross Leopolis».
За професією Леся — швачка-кравчиня, однак у різні періоди працювала продавчинею та кондитеркою. Останні сім років вона пекла солодощі. Про можливість безкоштовно навчитися керувати автобусом жінка дізналася з оголошення в інтернеті. Спочатку вирішила спробувати просто з цікавості.
«В інтернеті побачила оголошення про набір на навчання жінок з цілої України, які хочуть безкоштовно навчитися водінню автобуса. Ця пропозиція мене дуже заінтригувала. Насамперед зголосилася заради цікавості, але коли під час практики я сіла за кермо, зрозуміла, що мені це справді подобається», — розповідає Леся Костур.
Леся Костур в автобусі. Скріншот з відео Львівського комунального АТП-1
До цього жінка мала посвідчення водія категорії «В» і керувала легковим автомобілем. Після навчання отримала категорію «D», яка дозволяє керувати автобусами.
Рішення змінити професію спочатку здивувало навіть чоловіка Лесі. Каже, він до останнього не вірив, що вона справді залишить роботу кондитера і стане водійкою автобуса.
«Коли сказала чоловікові, що хочу змінити роботу — з кондитера на водійку — він відмовляв, мовляв, навіщо це мені, це життя в дорозі і так далі. Але я вперта. Коли вже щось захотіла, то прямую до цілі», — каже водійка.
Реакція пасажирів на жінку за кермом, за її словами, здебільшого позитивна. Леся пригадує лише один випадок, коли військовий, зайшовши до автобуса, сказав, що боїться їхати з нею.
«Я відповіла, що не варто боятися і він може сміливо проїхатися зі мною та перевірити мою вправність. Доїхали щасливо. Потім він подякував і сказав, що був вражений поїздкою», — розповідає Леся.
Леся Костур за кермом автобуса. Скріншот з відео Львівського комунального АТП-1
Каже, що з часом уже звикла до уваги пасажирів.
«Мені подобається, коли їду за кермом, дивлюся в дзеркало і бачу, як у салоні пасажири дивляться на мене і милуються. Це дуже приємно і надихає», — говорить водійка.
Її робочий графік позмінний: два дні Леся працює до обіду, два — після обіду, а потім має два вихідні. Ранкова зміна може починатися о 6:55 або 7:31. Якщо працівниці потрібна заміна, за її словами, керівництво намагається йти назустріч.
На підприємстві бракує близько сотні водіїв
Директор АТП №1 Сергій Климчук розповідає, що нині на підприємстві працює 598 водіїв, семеро з них — жінки. Водійки працюють на маршрутах №10, №60 та №61.
Середній вік жінок-водійок — 39-40 років. Більшість із них прийшла на підприємство приблизно рік тому після участі у проєкті «She Drives». Ще троє жінок побачили інформацію про набір у соціальних мережах і звернулися самостійно.
«Потреба у водіях досить велика, нам потрібно близько 100 водіїв. Підприємство розвивається, закуповує новий транспорт середнього і великого класу, відтак потреба у водіях дуже актуальна», — розповідає Сергій Климчук.
Перша водійка автобуса у Львові Тетяна Гліщинська. Пресслужба Львівської міської ради
На кадрову ситуацію вплинула і війна. За словами директора АТП №1, від початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ мобілізували 80 працівників підприємства.
Серед семи жінок, які нині працюють водійками в АТП, двоє раніше працювали у «Львівелектротрансі» та керували тролейбусами. Тепер, за словами керівника, повертатися до роботи на електротранспорті вони не хочуть, кажуть, що автобусом керувати легше, оскільки він більш маневрений і дозволяє об’їжджати інші автомобілі.
Інші водійки прийшли у професію з різних сфер. Серед них є колишні пекарки, кондитерки, продавчині та медики. На підприємстві також працюють батько і донька.
За словами Сергія Климчука, адаптуватися новим працівницям допомагали колеги-чоловіки.
«Коли жінки лише прийшли на підприємство і їм потрібна була практика водіння, водії-чоловіки радо допомагали, підказували, показували і розповідали про всі нюанси. Жодного разу ніхто не сказав: мовляв, жінка за кермом, я з нею не поїду», — розповідає директор.
Керувати великим автобусом непросто, однак, за його словами, жінки добре справляються з роботою.
«Габаритними автобусами не так легко керувати, але жінки дуже добре справляються. Більше того, жінки, які працюють на нашому підприємстві, показують приклад чоловікам, як треба працювати. Вони, за моїми спостереженнями, більш стримані і акуратніші на дорогах, частіше дотримуються правил, не обганяють і не створюють негативних ситуацій. Коли інші водії бачать, що за кермом автобуса жінка, то, як правило, частіше дають дорогу», — каже Сергій Климчук.
Як стати водійкою автобуса
Набір на проєкт «She Drives» триває. Жінки, які хочуть опанувати професію водійки громадського транспорту, можуть заповнити електронну анкету і звернутися в ЛКП. Ті, хто успішно пройде відбір, отримає можливість безкоштовно пройти повний курс навчання на водійку громадського транспорту. Проєкт покриває витрати на теоретичну та практичну підготовку, навчання в автошколі і складання іспитів.
Для роботи водійкою автобуса необхідно мати відповідну категорію водійського посвідчення — «D». Також потрібен водійський досвід.
«Зараз жінка-водійка громадського транспорту перестала бути чимось незвичним. Для них це може бути гарний досвід, можливість не сидіти вдома, а піти на цікаву роботу, розвиватися, вчитися і отримувати гідну зарплату», — підсумовує Сергій Климчук.
Учасниці проєкту “She Drives». Пресслужба Львівської міської ради
У АТП №1 кажуть, що подальша робота залежить не лише від навичок керування, а й від готовності людини працювати у міському трафіку.
«До нас на роботу приходили люди різних професій: таксисти, водії «швидкої» і так далі. Чи сядуть вони за кермо великих 12-метрових автобусів або середнього класу – 10-метрових, залежить від них самих. Дехто має великий досвід водіння, але коли сідає за автобус, стоїть у заторах, його дратують перекриття доріг, ремонтні роботи — і він відмовляється працювати. А є навпаки: людина пробує, запалюється роботою і радо працює», — пояснює Сергій Климчук.
Водій або водійка також повинні розумітися на будові автобуса. Якщо виникає незначна технічна проблема, працівник має визначити її причину, а у складніших випадках — повідомити диспетчера та викликати технічну службу.
Робочий день залежить від графіка. Ранкові зміни можуть починатися вже о 5:00-5:30. Заробітна плата, за словами директора АТП №1, залежить від кількості відпрацьованих днів та годин і в середньому становить від 32 до 40 тисяч гривень «на руки».
