За інформацією: Суспільне Львів.

У межах реформи старшої профільної освіти на Львівщині змінюється мережа шкіл: частину закладів реорганізують, деякі закриють, а старші класи зосередять у профільних ліцеях. У батьків виникають питання щодо підвезення дітей, безпеки під час повітряних тривог та адаптації до нових колективів.
Як реформа вплине на навчання дітей, роботу учителів, підвезення школярів та укриття — дізнавалося Суспільне.
Цьогоріч навчання на Львівщині розпочнуть 255 тисяч учнів. З них 19 тисяч — першокласники. Змінюється не лише кількість дітей, а й сама карта шкіл області. За словами директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олега Паски, йдеться про реорганізацію та закриття окремих закладів.
« У 60 школах планується пониження ступеня, 8 шкіл — перетворення у філії і 18 шкіл — це школи, які планують закрити. 46 шкіл не набиратимуть учнів у 10-ті класи. Вони перетворяться на гімназії з 1 вересня. У нас 128 ліцеїв відповідно до цієї реформи працюватимуть у Львівській області. З 1 вересня у нас запрацює ще 10 експериментальних профільних ліцеїв», — каже Олег Паска.

Олег Паска. Суспільне Львів
Також змінюється старша школа. Після дев’ятого класу учні навчатимуться у ліцеях і зможуть обирати профіль.
За словами начальниці міського управління розвитку освіти Олесі Мандзюк, у місті визначають окремі заклади для початкової, базової та профільної освіти.
«У місті Львові залишиться 13 початкових шкіл, у яких навчатимуться учні лише початкових класів. Ми орієнтуємося на цифру 60-79 гімназій, де навчатимуться учні лише до 9 класу. У 2027 році ми стартуємо з 46 навчальними закладами, які носитимуть статус ліцею», — каже Олеся Мандзюк.

Олеся Мандзюк. Суспільне Львів
Освітня омбудсманка Надія Лещик пояснює, чому потрібна така реорганізація:


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Перехід дитини до більш потужної школи, до ліцею, де багато дітей, де є обладнання, відкриває доступ до кращої освіти. І ми зустрічали різні ситуації, коли один вчитель викладає фізику, математику, малювання, фізкультуру. Це погіршує якість навчання. Оскільки малокомплектна школа, на неї не виділяється або не в повному обсязі виділяється державна субвенція. І громада має дофінансовувати заробітну плату педагогів зі свого міського бюджету. Відповідно, немає коштів зазвичай на те, щоб розвивати ці заклади освіти, закуповувати комп’ютерні класи, лабораторії тощо, вкладати в укриття».
Голова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова говорить, що батьків турбує, зокрема, тривалість дороги та безпека школярів під час повітряних тривог.
«По-перше, скільки часу буде займати дорога і як це буде відбуватись під час, наприклад, ракетної атаки. Ми ж розуміємо, який в нас стан доріг зараз. Ми розуміємо, що не скрізь забезпечення автобусами. Якщо це зима, якщо, не дай Боже, автобус зламається, десь в полі буде стояти», — каже Олена Парфьонова.

Олена Парфьонова. Суспільне Львів
За словами Олени Парфьонової, батьків також непокоїть адаптація дітей до нових умов навчання та колективів.
«З точки зору психологічного дискомфорту батьки теж про це говорять. Особливо коли дитині в старшій школі треба готуватися до НМТНаціональний мультипредметний тест — це комп’ютерний онлайн-іспит, який використовують в Україні для вступу до закладів вищої освіти на бакалаврат., а тут, якщо це 11 клас, абсолютно все інше. Це абсолютно нові колективи будуть для дітей і чи потраплять вони всім класом в новий заклад освіти або не потраплять, як буде відбуватися сам процес навчання і чи не погіршаться умови. Наприклад маленькі такі камерні заклади освіти, вони вже як родинний колектив, всі один одного знають, а тут вже все нове», — пояснює жінка.

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини

Одна із шкіл Львівщини
В області наразі є 203 автобуси для підвезення школярів, однак, за словами директора обласного департаменту освіти і науки, потрібно ще 52. Водночас залишається дефіцит водіїв, пов’язаний із бронюванням. Стан доріг також впливає на можливість підвезення учнів.
Ще одним викликом для шкіл залишається кадрове забезпечення. Голова організації профспілки працівників освіти і науки Мар’ян Калин зазначає, що зменшення кількості класів призведе до скорочення годин для вчителів.
«Відіб’ється на навантаженнях педагогічних працівників, тому що зменшення класів — це зменшення годин для вчителя. Певні ці виклики є на сьогодні. Вони не є аж наскільки масовими, оскільки все ж таки ми відчуваємо певний дефіцит кадрів. Якщо ми говоримо про місто Львів, то так, тут є колосальний брак педагогічних кадрів. Цей брак певною мірою відображений низькою заробітною платою. Бо в місті Львові є достатньо місць праці», — пояснює Мар’ян Калин.
Для очного навчання у школі мають бути облаштовані укриття. За словами директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА, сховищами забезпечені майже всі школи.

Укриття у одній із шкіл Львівщини

Укриття у одній із шкіл Львівщини

Укриття у одній із шкіл Львівщини

Укриття у одній із шкіл Львівщини

Укриття у одній із шкіл Львівщини
Олег Паска додає, що 21 із 982 шкіл області наразі не мають можливості облаштувати укриття або укласти угоду про користування сховищем поруч. Це, зокрема, пов’язано з близьким заляганням ґрунтових вод або конструктивними особливостями будівель, які не дозволяють облаштувати укриття.