За інформацією: Суспільне Львів.
У Львові від 40 до 50%, а подекуди й до 60% відходів у контейнерах для змішаного сміття становлять органічні відходи. Саме вони є однією з головних причин утворення фільтрату на полігонах, який може забруднювати ґрунти і водойми. Водночас ці відходи можна не захоронювати, а перетворювати на компост для полів, парків і міських клумб.
Про те, як працює система сортування відходів у Львові, чому органіку потрібно викидати окремо та що відбувається з нею після контейнера, Суспільному розповіла керівниця відділу контролю якості та екології Львівського комунального підприємства (ЛКП) «Зелене місто» Світлана Бундз.
Що відбувається з відходами після контейнера
У Львові систему сортування відходів координує департамент житлово-комунального господарства Львівської міської ради. На контейнерних майданчиках встановлені окремі баки для пластику, скла, органічних відходів і змішаного сміття.
Після того, як мешканці викидають відходи, їх забирають перевізники. Уже на своїх виробничих майданчиках вони можуть проводити первинне сортування: скло розділяти за кольорами, пластик – за видами, після чого сировину відправляють на підприємства з перероблення.
«Мешканець Львова може окремо викинути пластик, скло, органіку та змішані побутові відходи. Далі вони проходять первинне сортування, а вже після цього відправляються на об’єкти оброблення, де отримують друге життя шляхом рециклінгу», — пояснює Світлана Бундз.
За її словами, окремі коричневі контейнери з вентиляційними отворами призначені саме для органічних відходів. Туди можна викидати залишки овочів і фруктів, тісто, борошно, насіння, дрібні рослинні залишки. Натомість м’ясо, риба, кістки та молочні продукти до органіки не належать.
Чому органіка є найбільшою проблемою полігонів
За словами Світлани Бундз, останнім часом у контейнери для біовідходів дедалі частіше потрапляють сторонні домішки, що ускладнює їх переробку на станції компостування.
За результатами морфологічного дослідження відходів, проведеного ЛКП «Зелене місто», від 40 до 50%, а іноді навіть до 60% вмісту контейнерів зі змішаними побутовими відходами становить саме органіка. Саме це, за словами екологині, створює найбільше навантаження на полігони.
«Органіка містить багато вологи. Потрапляючи на полігон, вона починає взаємодіяти з іншими відходами та атмосферними опадами. Запускаються процеси бродіння, відбуваються різні фізико-хімічні процеси, утворюється фільтрат темно-бурого кольору, який потрібно збирати та очищати. Якщо цього не робити, він стікає з полігону, може забруднювати поверхневі та підземні води, а також ґрунти», — каже Світлана Бундз.
Для очищення такого фільтрату потрібні дорогі очисні споруди, реагенти, вода, електроенергія та людські ресурси.
Якщо ж органіку відокремлювати ще вдома, вона не потраплятиме на полігон, а кількість фільтрату суттєво зменшиться. Це дозволить не лише знизити навантаження на довкілля, а також скоротити витрати на обслуговування полігонів.
Як зі сміття отримують компост
Зібрані окремо біовідходи везуть на Львівську міську станцію компостування, що розташована на вул. Пластова, 13. Саме Львів став першим містом України, де у 2020 році відкрили таку станцію.
Туди потрапляють не лише харчові, а й зелені відходи: гілля після обрізки дерев, рослинні залишки, листя, трава, кущі та деревина. Усе це не спалюють і не захоронюють, а переробляють на компост.
Протягом двох-трьох місяців, залежно від пори року, відходи проходять аеробний процес компостуванняАеробний процес компостування — це природний метод переробки органічних відходів за допомогою кисню та аеробних мікроорганізмів (бактерій і грибків).. Харчові залишки є джерелом азоту, а подрібнена деревина та листя — вуглеводню. Саме їхнє поєднання запускає природний процес розкладання.
«Під час компостування температура всередині буртівБурт — невеликий насип. сягає 70 градусів. Ми постійно контролюємо процес, перемішуємо масу, стежимо за температурою. Через два-три місяці отримуємо однорідний матеріал темного кольору, схожий на торф, із запахом лісового міцелію. Уже неможливо зрозуміти, що колись це були харчові відходи», — розповідає Світлана Бундз.
Після просіювання залишається лише дрібна чиста фракція, яку в ЛКП називають органічною підживкою. Її використовують для відновлення родючості ґрунтів.
Спецтехніка на першій міській станції компостування у Львові. Пресслужба Львівської міської ради
Використання компосту
Органічна підживка містить фосфор, калій, азот та інші природні мікроелементи. Саме таке поєднання покращує структуру ґрунту, сприяє розвитку мікрофлори, приваблює дощових черв’яків і допомагає підвищувати врожайність.
«Ми не забруднюємо природу, а навпаки допомагаємо її відновлювати. Наші ґрунти дуже виснажені, особливо там, де роками використовували мінеральні добрива. Компост повертає землі органічну речовину», — каже екологиня.
Якщо органіка добре відсортована, з неї виготовляють якісний компост, який використовують у сільському господарстві. Якщо ж біовідходи містять багато сторонніх домішок, із них виробляють технічний компост для газонів, парків, скверів і рекультивації територій.
У ЛКП також співпрацюють із Національним університетом «Львівська політехніка» та Інститутом сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук. Там компост випробовують у польових умовах, щоб визначити найефективніші способи його використання.
Органічну підживку можуть придбати як аграрії, так і звичайні мешканці. За словами Світлани Бундз, її продають по 309 гривень за тонну, тож два-три мішки компосту коштуватимуть приблизно 30–40 гривень. Компост також використовують під час висадки дерев і кущів у львівських парках, скверах, на клумбах, а також на територіях шкіл і дитячих садків.
Люди сортують краще, але помилки залишаються
За словами Світлани Бундз, культура сортування органічних відходів за останні роки суттєво змінилася. Якщо у 2020 році, коли відкрилася станція компостування, правильно відсортованої органіки було небагато, то зараз її кількість постійно зростає.
Однак проблеми все ще залишаються. У контейнерах для органіки регулярно знаходять скляні банки, пластикові пляшки, поліетиленові пакети та інші матеріали, які не компостуються. У результаті — їх доводиться вручну відбирати вже на станції.
Найпоширеніша помилка — органічні відходи люди викидають разом із поліетиленовими пакетами.
«Часто людина все робить правильно, але кидає органіку в поліетиленовому пакеті. Насправді потрібно висипати її в контейнер, а пакет викинути окремо. Або ж користуватися біорозкладними пакетами», — зазначає керівниця відділу контролю якості та екології ЛКП «Зелене місто».
Друге життя органіки
За 2025 рік на станцію компостування надійшло близько 8 500 тонн біовідходів. З них виготовили 1 355 тонн компосту. Втрати ваги є природними, адже під час компостування випаровується волога, а самі органічні залишки розкладаються. Наприклад, кавуни чи огірки містять багато води, тому їхня маса може зменшуватися майже на 60%.
Від початку роботи станції у Львові вже вдалося переробити понад 42 тисячі тонн органічних відходів. Головною метою підприємства залишається зменшення кількості органіки, яка потрапляє на полігони.
Органіку у Львові можна привезти на міську станцію компостування, що на вулиці Пластовій, 13. Харчові та садові органічні відходи приймають з понеділка по четвер з 08:00 до 17:00 год. Зокрема, можна здати гілля після обрізки дерев, листя та скошену траву.
