За інформацією: Суспільне Львів.
У лісі поблизу села Ямельниця на Львівщині виявили знахідки, які можуть вказувати на місце розташування криївки Криївка — таємне підземне або добре замасковане сховище, яке використовували учасники українського підпілля для переховування, проживання чи зберігання спорядження.підпільної радіостанції "Афродита" ("Вільна Україна"). Вона діяла у 1943–1945 роках і вела мовлення кількома мовами для закордонної аудиторії.
Про радіо "Афродита" розповіли Суспільному краєзнавець Олексій Тренич, археолог Олександр Єрмолін, а також історіями поділилися місцеві жителі.
За словами Олексія Тренича, перші відомості про підпільне мовлення він знайшов у районній пресі, зокрема в дослідженнях Марічки Галабурди-Чигрин — доньки українських емігрантів, яка особисто спілкувалася з Альбертом ГазенбруксомАльберт Газенбрукс — бельгієць, який був радистом підпільної радіостанції УПА "Афродита" ("Вільна Україна"). На початку 1945 року, за радянськими документами, він потрапив у полон НКВС..
Краєзнавець каже, що тривали дискусії щодо місця роботи радіостанції, адже "Афродита", ймовірно, не мала єдиної постійної локації. Він зазначив, що підпілля було змушене постійно змінювати місце перебування, рятуючись від облав НКВСНКВС — Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР, радянський державний орган, що, зокрема, здійснював правоохоронні функції, державну безпеку та політичні репресії.: спочатку апаратуру ховали у звичайній лісовій колибіЛісова колиба — тимчасова дерев'яна хатина або укриття в лісі, яку використовували для проживання чи господарських потреб., а згодом перевезли до спеціально облаштованої криївки. Оскільки обладнання потребувало джерела енергії, поруч також ховали мотор, шум якого намагалися максимально приглушити.
Чоловіки на місці, де, ймовірно, розташовувалася криївка підпільної радіостанції “Афродита”. Суспільне Львів/Христина Кахнич"Радіостанція діяла відносно недовго: з осені 1943 року до початку 1945 року (за іншими даними — до осені 1944-го), але вона виконала свою головну місію. За задумом штабу УПА, "Афродита" мала сповістити Європу, що визвольна боротьба в Україні триває. Оскільки ані радянська влада, ані Європа не були зацікавлені показувати правду, мовлення велося чотирма мовами: українською, французькою, англійською та російською", — розповів Олексій Тренич.
За його словами, на початку 1945 року криївку вистежили та підірвали. Згідно з радянськими документами, під час операції загинули двоє повстанців, одному вдалося втекти, а бельгієць Альберт Газенбрукс потрапив у полон.
Місцевий житель Михайло Марчук розповів, що батьки ніколи не говорили про цю радіостанцію, лише застерігали, що ці місця заміновані. Водночас він пригадує, що в дитинстві разом із друзями знаходив у лісі різні предмети.
"Прямо в листі ми знайшли трубу від патефона. Куди ми її потім поділи — Бог його знає. Нас тоді цікавили лише гільзи та патрони, щоб змайструвати самопали й постріляти, а стара труба хлопчакам була ні до чого. Можливо, батьки побачили, насварили нас та змусили віднести її назад", — каже Михайло.
Археолог Олександр Єрмолін, який відшукав артефакти, що можуть бути пов'язані з діяльністю радіостанції, розповів, що його знайомий знайшов у лісі старі батарейки.
"Для мене як археолога це стало маркером: у звичайних криївках батарейками не розкидалися. Почали шукати те місце — знайшли, подивилися й побачили, що воно співпадає з тим описом, який є в актах енкаведистів. Ми не копали, а пошукали зверху і знайшли деталі радіостанції", — каже археолог.
Попри те, що у 90-х роках там уже хтось проводив розкопки, а земля з часом заросла мохом, у старих відвалах вдалося знайти пластмасову ручку налаштування радіочастот, свічку запалювання та елементи розбитого генератора. Також виявили патрон із осічкою від пістолета Маузер калібру 7,63 мм. За словами археолога, в актах вилучення зброї НКВС зазначався саме такий Маузер. Він припускає, що хтось із повстанців намагався вистрілити, однак зброя дала осічку.
Також виявили близько 50 гільз перед криївкою. Олександр Єрмолін припускає, що радянські військові могли встановити там кулемет ДТ-27 (Діхтярьова). Наразі всі знайдені предмети передали до фондів Урицького музею.
Місце, де, ймовірно, розташовувалася криївка підпільної радіостанції “Афродита”. Суспільне Львів/Христина Кахнич
За словами археолога, вже влітку на місці ймовірного розташування криївки планують провести експедицію.
"Там би мали бути платівки від того патефона, трубу від якого колись знайшли. Якщо там зірвалася граната, то ясно, що платівки постраждали якимось чином і вони там будуть. Можна визначити, що там було записано: музика якась чи пісні. Бо повстанці передавали разом з текстом і музику", — розповів археолог.
За словами краєзнавця Олексія Тренича, ця історична локація має потенціал для розвитку туристичного напрямку.
"Щодо відновлення криївки — це не просто реально, це необхідно зробити. Так, у нас немає автентичних світлин її інтер'єру, але, спираючись на розповіді, спогади та акти вилучення речей, можна її реконструювати. Це дозволить проводити повноцінні інтерактивні історичні екскурсії. Місцеві дослідники, зокрема вихідець із Ямельниці Михайло Ільків, який написав кілька книжок про село та радіостанцію, мають свої версії щодо точного розташування об'єкта. Знайти абсолютний консенсус важко, бо документів обмаль, але зафіксовані знахідки точно доводять: повстанці базувалися тут, і саме на цих теренах звучав голос вільної України", — каже краєзнавець.
Олексій Тренич. Суспільне Львів
85-річна жителька Ямельниці Іванна Гоцинець згадує, як у селі проводили обшуки співробітники НКВС. За її словами, вони перевіряли запічки та підлогу спеціальними штрикачами, шукаючи українських повстанців. Жінка також розповіла, що з боку лісу вечорами було чути стрілянину та видно запуск сигнальних ракет. Одного разу, повертаючись від Кикошевого каменя, вона почула крики: "Стой, стрілять буду" — і намагалася якнайшвидше втекти.
"Та як стрілять чи ракету пустять, аж видно ся зробило. То в мене нігтів на пальцях нема, таке понаростало — всі пальці були покалічені… Дуже було страшно, я би тепер сі більше бояла, а тогди я була мала", — каже місцева жителька.
Вона також пригадує масштабну облаву 1948 року. За її словами, тоді її мати була вагітна, однак, попри це, енкаведисти чинили тиск на родину.
"Ну і вони мене допитували. А мені тато і мама казали, що язик відріжуть, як я буду щось говорити", — мовить жінка.
Чоловік на місці, де, ймовірно, розташовувалася криївка підпільної радіостанції “Афродита”. Суспільне Львів/Христина Кахнич
За її словами, співробітники НКВС також намагалися підкупити дітей солодощами, аби ті виказали чужих людей у хаті.
"Тоньці (сестра) ще колисалася на колисці на крайчику. Та їй давали цукор той костковий. А мені нічого. Та й добре, що мені нічого — я їм нічого не оповідала… Чи приходять якісь хлопи, вони мене питалисі. Я казала, що ні, бо так мене понаучували тато і мама і так я говорила", — розповідає Іванна Гоцинець.
Також місцева жителька розповіла історію про бійця УПА Павла Парендюка, який, за її словами, щоб не видати криївку, стрибнув зі скелі. За місцевими переказами, він вижив після падіння, однак співробітники НКВС тягнули його за ноги від скелі до сільради.
"А він вийшов на той камінь. Та й каже: "Хоч вмираю, але знаю, що за Україну". Та й скочив. Та й замоталисі ці мешти чи чоботи у плащі. І не вмер. Не вбився. То його від того каміння за ноги тягнули. Голова сі гримала аж до сільради", — каже жінка.
