«Хотів викинути милиці»: історія військового, який після ампутації опанував протез у Львові

За інформацією: Суспільне Львів.

38-річний Микола Шемігон із Черкащини втратив ногу, підірвавшись на міні на Донеччині. Після ампутації чоловік проходив реабілітацію у львівському Центрі «Unbroken», де отримав свій перший протез і заново вчився ходити. Тепер він завершив курс реабілітації та планує повернутися до програмування або започаткувати власну справу.

Про це повідомили у пресслужбі Першого медоб’єднання Львова.

38-річний Микола Шемігон із Черкащини раніше працював програмістом. У листопаді 2024 року він приєднався до ЗСУ. На службу він потрапив до 44-ї окремої механізованої бригади, де виконував обов’язки оператора БПЛАБезпілотний літальний апарат або дрон.. Поранення чоловік отримав у березні цього року на Донеччині — поблизу Костянтинівки.

Микола Шемігон під час служби Пресслужба Першого медоб’єднання Львова

Микола Шемігон під час служби Пресслужба Першого медоб’єднання Львова

Микола Шемігон під час служби Пресслужба Першого медоб’єднання Львова

Микола розповідає, що того дня він разом із побратимом ішов до будинку, в який напередодні під час обстрілу вже влучили росіяни. Їм потрібно було перевірити, чи вціліло обладнання для роботи дронів. До будівлі залишалося дійти зовсім трохи, але Микола наступив на міну.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Секунда – і все, ти лежиш. Це була стара міна, яка довго лежала. Поки земля була мерзла, можна було ходити. А потім земля підтала, і нога провалилась», — згадує Микола.

Найбільше постраждала ліва п’ята — саме на неї Микола наступив, коли підірвався на міні. Внаслідок вибуху кістка була повністю зруйнована. Чоловік каже, що попри тяжкість травми, він до останнього сподівався, що ногу вдасться врятувати. Та поранення було серйозним і київські лікарі змушені були провести ампутацію.

На початку літа Микола приїхав до Львова, у Центр «Незламні», і майже одразу розпочав реабілітацію з фізичним терапевтом. Як розповідає боєць, спочатку найбільше він боявся впасти:

«Коли в мене ще не було протеза, то основний страх був — впасти на куксуЧастина кінцівки: залишок руки, ноги або пальця після ампутації, травми чи внаслідок вроджених вад.. Тому що я розумів: якщо я хоч раз на неї впаду, там будуть проблеми з кісткою і мені будуть підрізати ногу вище коліна», — пояснює Микола.

Микола під час реабілітації у Центрі «Незламні». Пресслужба Першого медоб’єднання Львова

Вже за місяць Микола почав освоювати ходьбу на тимчасовому протезі. За його словами, добре запам’ятав момент, коли вперше підвівся на штучній кінцівці.

«Я перший раз як ставав, так хотів милиці викинути. Скажу чесно, посмішка на всі 32, як кажуть, до вух. І тепер в тебе в голові переключається, що ти вже можеш ходити, тепер ти дієздатний і далі все залежить від тебе», — каже ветеран.

Нині Микола впевнено ходить на протезі та завершив курс реабілітації. Після цього він зможе повернутися додому до рідних. Щодо подальших планів, чоловік розглядає можливість повернутися до програмування або започаткувати власну справу у ветеранському бізнесі. Також Микола хоче створити сім’ю.

Новини Львова