За інформацією: Суспільне Львів.
33-річний військовослужбовець із Хмельниччини Олександр Борщевський у червні отримав поранення, наступивши на протипіхотну міну. Йому ампутували ліву ногу нижче коліна. Зараз Олександр проходить реабілітацію у львівському Центрі «Незламні», де після місяця фізичної терапії отримав тимчасовий протез. Чоловік хоче завершити реабілітацію та навчитися впевнено ходити на протезі. Після цього планує одружитися з коханою.
Про це повідомили на Facebook-сторінці UNBROKEN Ukraine.
Олександр до повномасштабного вторгнення працював електриком. На початку березня 2022 року чоловік доєднався до ЗСУ, до 1-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, де увійшов до складу мінометного розрахунку.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Я пішов захищати тому, що у мене сестра, двоє племінників і мама. Я пішов заради них, щоб вороги не були у мене вдома», — каже Олександр.
Цьогоріч у червні морпіх отримав поранення. Це сталося на Костянтинівському напрямку. Олександр розповідає, що разом з побратимами якраз виходив із позиції й наступив на протипіхотну міну, так звану «пелюстку». За його словами, пів стопи на лівій нозі відірвало одразу, залишилась тільки п’ятка.
Ще на стабпункті Стабпункт (стабілізаційний пункт) — це перший прифронтовий медичний пункт, куди бойові медики доставляють поранених військових.військовослужбовцю сказали, що сенсу залишати ту частину кінцівки немає, оскільки він все одно не зможе на неї ставати. Медики у Києві були такої ж думки.
«У Києві прийшло шість лікарів вмовляти мене, щоб не залишати п’ятку, а ампутувати. Я кажу, що нема питань, ампутуйте», — згадує Олександр.
Йому ампутували ногу на оптимальному для подальшого протезування рівні — нижче коліна.
У липні захисник потрапив на реабілітацію до Львова — у Центр «Unbroken». За місяць занять із фізичної терапії отримав свій перший тимчасовий протез.
Олександр у Центр «Unbroken». Facebook/UNBROKEN Ukraine
Наразі Олександр звикає до залізної кінцівки, згодом отримає постійний протез.
«Якщо ампутація така, як в мене, або інша, то головне не падати духом. Бути на позитиві й дурного в голову не брати, що я нікому не потрібен чи ще щось. Тако на позитиві та все буде добре», — каже Олександр.
Тимчасовий протез Олександра. Facebook/UNBROKEN Ukraine
Він додає, що зараз його головна мета — завершити реабілітацію та успішно опанувати ходьбу на протезі. А потім — одружитися з коханою жінкою, яка чекала його всі ці роки на війні.
