За інформацією: Суспільне Львів.
Володимир Пономарчук з Миколаївщини приєднався до Збройних сил у 18 років, ще за часів АТО. У 26 років, вже під час повномасштабного вторгнення, захисник втратив ногу. Після третього поранення 29-річний військовий знову збирається повернутися на фронт.
Про це повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова.
Володимир вже понад 10 років у Збройних силах України. Перший контракт він підписав у 18 років. Хлопець взяв приклад зі старшого брата та дядька, які стали на захист України роком раніше, у 2014 році, коли тільки-но розпочалася російсько-українська війна.
«Приходжу до мами й кажу: “Я підписав контракт”. Вона була трохи в шоці, але прийняла цей факт. І я так пригадую ‒ це було моє чоловіче рішення», — каже захисник.
Володимир Пономарчук у зоні бойових дій. Фото з особистого архіву військового
Його бойовий шлях розпочався на Маріупольському напрямку на посаді стрільця у складі 21-го окремого мотопіхотного батальйону. За рік Володимир отримав своє перше поранення — кульове. Згодом опанував фах навідника-артилериста та продовжив службу в 40-й окремій артилерійській бригаді. У її складі він і зустрів повномасштабне вторгнення у Харкові та пізніше брав участь у Харківському контрнаступі. Опісля Володимир опанував ще один фах — оператора важкого дрона-бомбардувальника.
Наприкінці літа 2025 року під час одного із бойових виходів на Куп’янському напрямку Володимир отримав друге і найважче поранення — наступив на протипіхотну міну. Як пригадує воїн, те, що правої ноги немає, він зрозумів, коли прокинувся після ампутації у шпиталі. За його словами, прийняти цей факт йому допомогла підтримка дружини та подальша реабілітація в центрі «Незламні».
«Я бачив, як хлопці ганяють на протезах, і це було вау. Подумав: «Фух, я теж буду бігати». Поставив собі ціль ‒ у перший же день на протезі ходити. А тоді якось кажу дружині: «Я на протезі доволі крутий», — пригадує свої враження Володимир Пономарчук.
Володимир Пономарчук у реабілітаційному центрі. Пресслужба Першого ТМО Львова
Після завершення реабілітації чоловік відмовився від можливості продовжити службу на тиловій посаді та обрав бойову роботу у 411-й окремій бригаді безпілотних систем «Яструби». У її складі, повертаючись з позицій на Запорізькому напрямку, він отримав своє третє поранення. Тоді пікап військових наїхав на протифугасну міну. Автівку втратили, а Володимир отримав струс мозку та розрив барабанних перетинок. Чоловік знову повернувся в центр «Незламні», де зараз відновлює слух, а також працює із фізичним терапевтом над покращенням мобільності та навичок ходьби на протезі.
Володимир Пономарчук тренується з фахівчинею реабілітаційного центру. Пресслужба Першого ТМО Львова
Перебуваючи у реабілітаційному центрі, Володимир продовжує допомагати своїй бригаді. Зокрема, організовує збори на автівки, адже останнім часом підрозділ втратив відразу кілька машин ‒ одну підірвали на міні, іншу знищив FPV-дрон. Після завершення реабілітації захисник планує повернутися до своїх побратимів.
«Боротьба триває. У нас війна, і я маю боронити свою країну. Я дуже багато побачив. Люди втрачають домівки, рідних. Війна ‒ це біль для кожного українця. Проте не ми цю війну почали, але ми її завершимо», — каже захисник.
Захисник поділився, що інших варіантів він навіть не розглядає.
