За інформацією: Суспільне Львів.
5 червня відбувся 75-й обмін полоненими, у межах якого в Україну повернулися 186 громадян. Більшість із них перебували в російському полоні упродовж чотирьох років. Серед звільнених — шестеро жителів Львівщини. У Західному регіональному центрі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Суспільному розповіли про особливості роботи під час звільнення військовослужбовців та алгоритм дій для родин зниклих безвісти.
Як функціонує штаб у Львові – дізнавалася кореспондентка Суспільного.
Ігор Янчук — колишній військовослужбовець. Уже понад рік він працює в Координаційному штабі. Він телефонує родинам, які дочекалися близьких з полону.
"Робота полягає в особистих зустрічах, відповідях на дзвінки та безпосередній взаємодії з родинами зниклих безвісти й полонених. Це надання їм певної інформації та збір відомостей від них. Сьогодні — радісний день. Таких днів, на жаль, небагато, хотілося б більше. Водночас цей день є достатньо важким", — розповідає Ігор Янчук.
Ігор Янчук. Суспільне Львів
За словами консультанта, працівники мають списки звільнених і намагаються оперативно додзвонитися до кожного з контактів. Інколи доводиться шукати альтернативні способи зв'язку через месенджери, якщо родичі перебувають за межами країни.
"Сьогодні була ситуація, коли щодо одного захисника був лише один контакт і не було мобільного зв'язку. Проте вдалося додзвонитися у WhatsApp. Очевидно, це була мама. Можливо, вона зараз перебуває за кордоном, я так можу припустити, або просто змінила номер. Вона дуже втішилася, дуже раділа й дякувала нам. Її син перебував у полоні чотири роки", — ділиться консультант.
Ігор Янчук. Суспільне Львів/Ольга Іващук
У день, коли відбувається обмін полоненими, працівники Координаційного штабу здійснюють десятки, а то й сотні дзвінків. Психологиня та консультантка гарячої лінії Олена Антонова зазначає, що втримати емоції у такі моменти вдається не завжди.
"Важко стримувати сльози. Буває деколи, що й не стримуємо їх. Але це сльози радості, тому що для них це довгоочікуваний процес. Коли люди рідні повертаються, для нас це теж сильна радість. Ми просто в унісон радіємо разом із родинами", — каже Олена Антонова.
Вона додає, що за тривалий час пошуків багато сімей стають для працівників центру близькими людьми, адже комунікація з ними не припиняється місяцями.
"Є такі родини, які звертаються дуже часто, це вже такі сім’ї, які перебувають на зв’язку увесь цей час. Кожного разу, коли відбувається обмін, ми переглядаємо списки. У моєму досвіді вже було таке, що звільняли рідних тих людей, з якими я безпосередньо працюю. Ми тоді неймовірно тішилися", — згадує психологиня.
Олена Антонова. Суспільне Львів/Ольга Іващук
Західний регіональний центр Координаційного штабу функціонує у Львові з березня 2022 року. За словами представниці центру Уляни Сурмай, за весь час роботи державного органу з російського полону загалом вдалося визволити 9445 українських захисників та захисниць. Окрім супроводу під час обмінів, штаб надає чіткі юридичні та процесуальні інструкції для сімей, які щойно дізналися про зникнення військового.
"Коли родина отримує сповіщення про те, що її рідний зник безвісти, потрібно насамперед звернутися до Національної поліції, щоб відкрити кримінальне провадження про зникнення безвісти захисника, а також здати зразки ДНК, звернутися до Координаційного штабу. Якщо це мешканці Західної України, зокрема Львівщини, ми просимо приходити до нас у Львові на вулицю Січових Стрільців, 21, або звертатися за телефоном гарячої лінії: 0 800 300 541", — наголошує Уляна Сурмай.
Також, за словами Уляни Сурмай, потрібно звернутися до Служби безпеки України та у Міжнародний Комітет Червоного Хреста.
