За інформацією: Суспільне Львів.

У Славському на Львівщині облаштували родинну садибу, де місцевих жителів та відвідувачів знайомлять із давніми ремеслами. Тут проводять майстер-класи з ковальства, ткацтва та плетіння. Знання й техніки, які передавалися між поколіннями, прагнуть зберегти та навчити ними користуватися інших.
Як працюють із металом і створюють полотно на ткацькому верстаті — у матеріалі Суспільне.
Ковальство — родинна справа
Місцева жителька Ірина Попович каже, що у ковальській садибі в Славську ковальство є частиною сімейної історії. Пані Ірина виросла в родині, де цим ремеслом займалися кілька поколінь.
«Мій дідусь був ковалем. Я виросла в сім’ї коваля. Тато також коваль і, відповідно, чоловік уже коваль. Тож, у нас є майстер Василь», — розповідає пані Ірина.


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

У кузні метал спочатку нагрівають, а потім обробляють молотом на наковальні, надаючи йому потрібної форми. Для роботи використовують спеціальні інструменти — кліщі, молоток і рогатку.

Майстер Василь. Суспільне Львів
Раніше для нагрівання металу в горні використовували ковальський міх. Він нагнітав повітря у вогонь, завдяки чому той розгорявся сильніше. Зараз для цього застосовують піддувало.
«Такі ковальські міхи були біля горна. Зараз знову ж таки використовують піддувало, а раніше — це був міх. Він висів, є така ручка, ми теж це зробимо з часом», — розповідає Ірина Попович.
У Ковальській садибі навчають ткати полотно на старовинному верстаті
Ще одне ремесло, якому навчають у Ковальській садибі, — ткацтво. Верстат Ірині Попович передала подруга. Раніше він належав її бабусі — Емілії Батіг.
Сама Ірина раніше не займалася ткацтвом, однак зацікавилася цим ремеслом через любов до речей, створених власноруч.
«Загалом я не пов’язана ніяк була з ткацтвом, проте мені подобається все, що робиться руками. Те, що є стародавнім і те, чим жили наші предки», — розповідає Ірина Попович.

Виріб, який виготовляють у Ковальській садибі. Суспільне Львів
Під час майстер-класів учасники вчаться створювати просте полотняне переплетення. Для цього використовують іглицю — інструмент, яким прокладають нитку між нитками основи. Положення ниток змінюють за допомогою педалей верстата, а потім прибивають їх до полотна бердомБердо — це деталь ткацького верстата (частина ляди), що має вигляд гребеня чи рами з вертикальними зубцями або щілинами. Слугує для ущільнення ниток утоку шляхом їхнього підбивання та вирівнювання..
За словами Ірини Попович, приблизно за годину роботи можна виткати 10–15 сантиметрів полотна.
У Ковальській садибі планують відновлювати й інші давні ремесла, зокрема вишивання. Ірина Попович каже, що важливо не лише зберігати старі речі та техніки, а й передавати ці вміння наступним поколінням.