За інформацією: Суспільне Львів.
27-річний військовий Руслан Сливка втратив праву кисть і чотири пальці лівої руки внаслідок атаки FPVFPV-дрон — це безпілотний літальний апарат, яким пілот керує в режимі реального часу через спеціальні відеоокуляри або монітор.-дрона на Сумщині. У Центрі «Unbroken» у Львові він пройшов лікування та реабілітацію, отримав механічний і біонічний протези та вчиться ними користуватися. Під час реабілітації Руслан одружився зі своєю коханою Діаною, підтримка якої допомагає йому адаптуватися до життя після поранення.
Про це повідомили у пресслужбі Першого медоб’єднання Львова.
До мобілізації Руслан Сливка працював у металообробній сфері оператором лазерного верстата. До Збройних Сил долучився торік у грудні та став оператором БПЛА. Служив військовий у 71-й окремій аеромобільній бригаді.
Руслан Сливка. Пресслужба Першого медоб’єднання Львова
Руслан виконував бойові завдання на Сумщині. Там 30 травня отримав поранення. Чоловік розповідає, що саме мав запускати дрон, коли його помітив оператор російського FPV. Все сталося миттєво.
«Я хотів встати і впертися, але немає на що. Потім дивлюся — немає рук», — згадує Руслан.
Праву кисть відірвало, а на лівій руці залишилось тільки два пальці. Також уламки посікли й інші частини тіла. Воїн втратив багато крові. Руслан згадує, що в такому стані він пішки мусив дістатися до точки евакуації.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Ледве я вийшов, 100-200 метрів пройшов, впав. У мене легеня була пробита, я не знав цього. Було дуже важко. Кажу побратиму: “Допомагай вставати”. А він такий худенький, не може мене підняти. Кажу: “Піднімай, бо будемо тут вдвох 200-ті”. Я думав, що я не доживу», — ділиться ветеран.
Пройти довелося три кілометри. На стабпункті Стабілізаційний пункт — це медична установа, розташована максимально близько до лінії фронту або зони бойових дій.Руслану зашили пробиту легеню, в сумській лікарні ампутували один з двох пальців, які залишилися, а в київській — сформували куксу на правій руці.
До Центру «Незламні» у Львові Руслан потрапив через 2 тижні після поранення. Тут йому виконали реампутаціюРеампутація — це повторна хірургічна операція з видалення частини кінцівки (або перетину кістки й м’яких тканин на новому рівні), яку проводять після первинної ампутації., аби підготувати праву верхню кінцівку до майбутнього протезування.
Руслан Сливка у Центрі «Незламні». Пресслужба Першого медоб’єднання Львова
На лівій руці пацієнта все ще залишався один великий палець, але з дефектом м’яких тканин. Хірурги вирішили поборотися за його збереження та відновлення функцій.
«Для цього спершу висікли зарубцьований сухожилок, який відповідає за згинання, та заповнили місце спейсером з антибіотиком, щоби сформувати канал для нового сухожилка. А дефект на пальці лікарі закрили за допомогою італійської пластики: з черевної передньої стінки виділили клапоть та пришили до нього палець. Так Руслан ходив місяць, поки клапоть не прижився. Попереду на нього чекає ще одна операція з пересадки сухожилка», — розповідають у медзакладі.
Паралельно Руслан активно працював з фізичним терапевтом над менеджментом рубців, покращенням рухової функції плечових суглобів та збільшенням ротації правої куксиЧастина кінцівки, що залишається після ампутації, екзартикуляції (видалення в суглобі) або внаслідок травми..
Руслан у Центрі “Незламні” Перше ТМО
Руслан у Центрі “Незламні” Перше ТМО
Руслан у Центрі “Незламні” Перше ТМО
Згодом чоловік отримав два протези: механічний та біонічнийБіонічний протез — це високотехнологічна електронна система (штучна кінцівка або орган), яка замінює втрачену частину тіла та частково виконує її природні функції за допомогою сенсорів, мікропроцесорів та адаптивного керування., які нині освоює.
Під час лікування та реабілітації Руслан освідчився своїй дівчині Діані і наприкінці літа вони одружилися у Львові. Чоловік каже, він переконаний, що саме її любов і прийняття допомогли йому адаптуватися:
«Підтримка з її боку колосальна. На початку було дуже важко прийняти себе, що тепер так буде, але мені не довелося думати про це багато, ми про інше спілкувалися. Я поступово для себе приймав це. У перші дні я взагалі не міг ноги згинати, вона мені допомагала», — каже Руслан.
Руслан із дівчиною Діаною. Пресслужба Першого медоб’єднання Львова
Ветеран мріє стати батьком та після закінчення реабілітації планує розпочати власну справу.
