За інформацією: Суспільне Львів.
Екстрена медична допомога виїжджає на виклики, коли є загроза життю людини, зокрема у випадках інфаркту, інсульту, втрати свідомості чи масивної кровотечі. Водночас не кожен стан, що потребує медичної допомоги, є підставою для виїзду бригади, а під час повітряних тривог її робота залежить від безпекової ситуації.
Більше про те, у яких випадках виїжджає «швидка» та як медики працюють під час повітряних тривог, розповів Суспільному генеральний директор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.
Із 30 липня 2026 року в Україні діють нові єдині стандарти госпіталізації пацієнтів до стаціонарів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1044.
За словами Андрія Васька, правила та критерії виклику екстреної медичної допомоги діють уже багато років і були затверджені до початку повномасштабної війни. Раніше їх визначали клінічні протоколи, галузеві стандарти та локальні документи медичних закладів. Тепер ці правила об’єднали в єдину систему, щоб уніфікувати підходи до їх застосування.
«Екстрена медична допомога — це не амбулаторія на колесах. Не засіб для вимірювання тиску чи температури. Це служба, яка прибуває, коли є «аварійні» ситуації зі здоров’ям, які реально загрожують життю. Йдеться про ДТП, масивні кровотечі, втрату свідомості, інсульти, інфаркти, утоплення, удушення, електротравми. Тобто ситуації, в яких без прибуття екстреної медичної допомоги пацієнт сам не впорається», — пояснює Андрій Васько.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Не в усіх випадках, коли людина потребує медичної допомоги, передбачений виїзд бригади екстреної медичної допомоги.
«Якщо пацієнт має високий артеріальний тиск або перелом верхньої кінцівки без вираженого больового синдрому і може на таксі доїхати до травмпункту чи амбулаторно отримати допомогу, то такий випадок належить до сумнівних щодо необхідності залучення екстреної медичної допомоги», — каже Андрій Васько.
За його словами, це не означає, що для всіх пацієнтів із подібними симптомами рішення буде однаковим. Медики оцінюють стан людини, перебіг захворювання, результати обстежень, супутні хвороби та можливі ризики.
«Інколи «швидкі» приїжджають на такі виклики, інколи можуть порекомендувати найближчі травмпункти. Якщо пацієнт самостійно не може дістатися до лікарняного закладу та потребує спеціалізованого транспортування, бригаду буде скеровано», — зазначив генеральний директор.
Під час звернення до екстреної медичної допомоги важливо уважно слухати диспетчера, виконувати його рекомендації та надавати достовірну інформацію про стан людини. Це допомагає оцінити ситуацію та скерувати бригади до пацієнтів, які найбільше їх потребують.
Андрій Васько каже, що робота бригад під час повітряних тривог залежить від безпекової ситуації:
«Державна служба з надзвичайних ситуацій, екстрена медична допомога, екіпажі патрульної поліції працюють згідно з державними нормативами і під час повітряної тривоги. У деяких випадках доводиться зважати на оперативну обстановку та наявність повітряних цілей. З урахуванням безпекової ситуації бригади екстреної медичної допомоги теж можуть виїжджати під час тривоги. Ми всі перебуваємо в стані війни й доводиться адаптуватися до реальності у форматі, який дозволяє оперативна обстановка».
За словами генерального директора, щодоби на зміну виходять від 140 до 155 бригад. Водночас необхідна кількість бригад для щоденної роботи становить 155, однак забезпечити таку кількість змін вдається не завжди через нестачу персоналу.
«Маємо відкриті вакансії парамедиків, медиків, лікарів екстреної медичної допомоги. Ситуація з кадрами контрольована, але люди потрібні. Також необхідне додаткове фінансування для прогнозованої кадрової політики та безперебійної роботи. Оплата праці в екстреній медичній допомозі є вищою, ніж загалом у закладах охорони здоров’я, але не співмірною з ризиками та навантаженнями під час несення служби», — підсумував Андрій Васько.
