Біологи кажуть, що кігті допомагають котам ловити свою здобич, через що вони їх мають тримати в гострому стані.
Зазвичай собакам не так важливо користуватися кігтями під час полювання, порівняно з котами/ колаж УНІАН, фото pixabay
Коли собака йде по кахельній підлозі, то її чути одразу через клацання кігтів, які постукують по землі. Проте кіт, який ступає по такій самій підлозі, рухається у повній тиші, адже коти можуть повністю втягувати кігті, завдяки чому вони мають здатність крастися. Через що часто люди запитують, чому у собак немає такої ж здатності, як у котів, пише Live Science.
Еволюційний біолог з Університету Калгарі в Альберті, що у Канаді, Ентоні Рассел розповів, що в першу чергу кішки використовують кігті, аби нападати на свою здобич. Передніми кігтями вони хапають та тримають свою жертву, а вже задніми розпорюють їй живіт.
Також для котів важливо тримати кігті гострими, аби отримати порцію їжі. Якби їхні кігті були постійно висунуті, вони б стиралися, шкребучи землю.
Відео дня
“Отже, причина такого типу втягування полягає в тому, щоб тримати їх дійсно гострими. Збереження цих дуже гострих кінчиків означає, що [коти] можуть використовувати їх, коли вони потрібні, а потім зберігати їх до наступного разу”, – пояснив Рассел.
За його словами, аби мати цю маленьку “зброю” в ідеальному стані, котячі кігті за замовчуванням є втягнутими.
“Це все одно, що тримати кінець пальця на гумці. Щоб витягнути кігті, потрібна енергія, і як тільки ви розслабите ці м’язи, кігті самі по собі повернуться назад”, – наголосив біолог.
Через те, що коти є мисливцями-одинаками, гострі, приховані кігті допомагають їм самотужки ловити здобич.
“Наявність висувного кігтя є життєво важливим елементом спорядження для того, щоб справді мати змогу самотужки впоратися зі здобиччю”, – зауважив палеонтолог хребетних з Музею природної історії округу Лос-Анджелес Сяомін Ванг в інтерв’ю виданню.
Він підкреслив, що гострі кігті не дають здобичі втекти з котячих лап, що дозволяє їм влаштовувати засідки та боротися зі здобиччю, яка може бути в два-три рази більшою за них самих.
Водночас собаки є соціальними мисливцями, адже полюють в групах, виснажуючи свою здобич на довших відстанях.
“Якщо ви полюєте на лося або щось подібне, ви блукаєте кілометри, вихоплюєте його і турбуєтесь про нього, поки він не виснажиться, а потім ви всі стрибаєте на нього. У той час як коти, по суті, мають короткий сплеск, а потім все закінчується. Або здобич втекла, або здобич схоплена”, – розповів Рассел.
Коли собаки працюють в групі, то їм не так важливо схопити та утримати здобич, тому їх не потрібно тримати свої кігті постійно гострими. Проте кігті собак теж не є марними, адже вони є важливими під час бігу, зазначив Ванг. За словами фахівця, кігті допомагають собакам чіплятися за землю та швидко змінювати напрямок руху.
В той час, як більшість котів не використовують кігті під час бігу, проте гепарди є винятком.
“Гепард бігає надто швидко, щоб не використовувати кігті для зчеплення. Кігті гепарда еволюціонували і стали менш втягуючими і більш схожими на собачі, ніж кігті інших котів, завдяки чому гепарди можуть переслідувати здобич швидше і на більші відстані”, – пояснив Ванг.
Рассел наголосив, що всі хижаки можуть певною мірою втягувати кігті, а котячі кігті є “гіпер-втягуючими”.