За інформацією: Суспільне Львів.
Сьогодні, 14 липня, у Дрогобичі відбувся чин поховання 26 жертв комуністичного тоталітарного режиму. Їхні останки ексгумували з території, яка прилягала до будівлі тюрми НКВС. Більшість з них були вбиті з вогнепальної зброї.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
У місті оголосили День скорботи. У храмі святих верховних апостолів Петра і Павла у Дрогобичі провели панахиду. Згодом процесія пішою колоною вирушила до Алеї Слави, де відбувся чин поховання.
Тіла ексгумували з території, що біля колишньої в’язниці НКВС. Зараз у цій будівлі — один із факультетів місцевого університету.
"Сьогодні їх ховають, бо вони не були поховані — їх просто живцем закопали. Чин похорону сьогодні відбудеться на Алеї Слави, де поховані всі наші герої. Ці люди загинули з 1939 по 1947 роки в катівні від московитів, коли ті зайшли сюди, на нашу українську землю, і почали просто знищувати всю інтелігенцію, всіх людей", — каже міський голова Дрогобича Тарас Кучма.
Похоронна процесія у Дрогобичі. Суспільне Львів
За словами директора меморіально-пошукового центру "Доля" Святослава Шеремети, фахівці провели антропологічні дослідження знайдених останків.
"У 23 загиблих із 26 виявлено кульові отвори в черепі, у 18 із них — в потилицю. Більше ніж 50%, а це 15 осіб, — молоді люди віком від 20 до 30 років. 8 осіб — це люди віком від 30 до 40 років, і лише решта — старшого віку. Це українці, яких жорстоко вбили лише за те, що вони були українцями і мали погляди, відмінні від комуністичного тоталітарного режиму — цієї сатанинської ідеології, яку Кремль сповідував тоді й продовжує сповідувати зараз", — каже Святослав Шеремета.
Святослав Шеремета. Суспільне Львів
Директор меморіально-пошукового центру "Доля" додає, що фахівці взяли генетичні зразки всіх ексгумованих жертв для формування єдиної бази ДНК, яка дозволить провести ідентифікацію у разі звернення родичів:
"Ми взяли матеріал для проведення ДНК-аналізу. Якщо хтось звернеться з родичів, то можна провести порівняння. Зараз у Львові в судмедекспертизі є такі можливості і банк даних усіх генетичних матеріалів — як із цих 26 останків, так і з 78, які були віднайдені і поховані ще в 2021 році. Якщо будуть родичі, можна проводити такі аналізи", — пояснив Святослав Шеремета.
Перший голова Дрогобицької районної ради Тарас Метик у 1991 році брав участь в організації першого масового поховання жертв комуністичного терору у Дрогобичі. За його словами, перші розкопки були ще на початку 90-х. Тоді знайшли 486 останків.
Він зазначив, що тоді репресії охоплювали не лише учасників підпілля, а й представників місцевої інтелігенції, духовенства та мирних жителів тодішньої Дрогобицької області:
"У 39-му році, коли на нашу землю прийшли окупанти, до них потрапили архівні документи польських поліцейських, із жандармерії про те, хто був причетний до національно-визвольного руху в Україні. Але вони арештовували не лише тих, хто був причетний до національно-визвольного руху, але й тих, хто вірив в Україну. Це були різні люди, починаючи від духовенства та інтелігенції до студентів", — зазначає Тарас Метик.
Останки жертв комуністичного режиму поховали на місцевому цвинтарі на Алеї Слави у братській могилі.
