За інформацією: Суспільне Львів.
Вчителька з Краматорська Олена Ільченко нині перебуває на Львівщині, де доглядає пораненого чоловіка, який проходить реабілітацію. Попри це, вона продовжує викладати математику онлайн для своїх учнів, які роз’їхалися через війну. Тож і свято останнього дзвоника у них цьогоріч відбувається онлайн.
Більше про це — в матеріалі Суспільного.
Олена Ільченко — заступниця директора краматорської школи №26 та вчителька математики. За її словами, учні через війну роз’їхалися по різних країнах, однак продовжують дистанційно навчатися у рідній школі.

Олена Ільченко. Суспільне Львів"Діти за кордоном. Це і Німеччина, і Болгарія, і Польща, і Нідерланди. Звісно, з Краматорська у нас частина учнів. А так взагалі вся Україна, навіть тут у Львові. Батьки з нами спілкувалися і говорили, чи можна так: "ми хочемо навчатися в українській школі, ми хочемо отримувати українську освіту", — розповіла Олена Ільченко.
Вчителька каже, що якщо учні не з’являються на онлайн-уроках, то зазвичай це відбувається з поважних причин. За її словами, найчастіше пропуски пов’язані з відключеннями світла, зокрема в окремих регіонах, де взимку ситуація була складною.

Олена Ільченко з чоловіком. Суспільне Львів
Уже кілька місяців Олена проживає на Львівщині, де доглядає свого чоловіка, який нині проходить реабілітацію у Модричах. Пів року тому Валентин Ільченко отримав поранення на фронті — в їхній автомобіль влучив дрон. Він служив у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді. Наразі військовослужбовець не може самостійно говорити та їсти, однак дружина помічає певні покращення у його стані.
"Прогрес такий, що ліва рука — реабілітологи розробили ліву руку — що він зараз може покликати, насварити, показати "клас". Ми вже ходимо за допомогою реабілітолога, з моєю допомогою. Він навіть посміхається. Він уже почав мені посміхатись", — каже жінка.
Олена розповіла, що від початку повномасштабного вторгнення вона не виїжджала з Краматорська, оскільки її чоловік воював на Донецькому напрямку, тож інколи їм вдавалося бачитися. У цей період вона продовжувала працювати вчителькою у місцевій школі.

Школа після влучання ракет “Іскандер”. Фото надано Оленою Ільченко"Школи тоді в Краматорську, ну, туди влучання були. І в нашу школу прилетіло два "Іскандери". Школа зруйнована перша. І через те, що ми не могли надавати більше освітні послуги, було злиття шкіл — першої і 26-ї. І зараз ми називаємося 26-та краматорська. Уже і в 26-ту школу декілька разів прилітало. Ну, на територію там, у спортмайданчик. Школа теж постраждала. Ми розбирали і класи прибирали. Там дуже великі руйнування були. Ну, тим не менш, вона функціонує", — розповіла Олена Ільченко.
На Донеччині Олена Ільченко не була вже багато місяців. На запитання, за чим найбільше сумує, вона відповідає:
"Ну, Краматорськ — це дім. Ми там прожили більше 20 років. Ми приїхали взагалі з Харківщини. Ми родом з Харківської області. І чоловік приїхав на завод у Краматорськ, і більше 20 років ми там і пропрацювали. Вся молодість, все зріле життя — все пройшло в Краматорську. Я вважаю його рідним містом своїм".