За інформацією: Суспільне Львів.
Валерій Чупилко разом із вісьмома вихованцями родом з Херсонщини Олешківської громади. У 2023 році вони тікали з окупації та переїхали в Броди на Львівщину. Сьогодні родина відновлює справу, якою займалися на Херсонщині — землеробство, а особливо — вирощування кавунів.
Як родина живе та працює на Львівщині дізнавалась кореспондентка Суспільного.
Херсонська родина висаджує кавуни у Бродівській громаді. До початку повномасштабного вторгнення родина Чупилків займалася землеробством у рідному селі Костогризове на Херсонщині. Валерій каже, що зараз навчає аграрної справи своїх вихованців, аби вони мали практичні навички для життя.
"Я намагаюся навчити дітей всьому, чого я вмію, тобто цій справі. Через два тижні буде готова картопля, вона під волокном. Все, що я вмію, вони теж мають. Тому що життя — це така штука, ти маєш вміти все", — каже Валерій Чупилко.
Чоловік розповідає, професійно кавуни садять вперше цього року. Позаминулого року врожаю не було через неякісне насіння, а минулого сезону садили в невеликій кількості — для себе. Кавуни виросли вагою по 8-12 кілограмів.
Родина садить кавуни. Суспільне Львів/Ліна Кашуба
Для висадки розсади використовують спеціальне пристосування — "крабик". Аби кавуни встигли дозріти в умовах західного клімату, на полі облаштовують мінітеплиці під плівкою. Урожай планують зібрати у серпні. Валерій пояснює: на Львівщині ґрунт відрізняється від південного, тому доводиться пристосовуватися до інших умов роботи.
"Це називається "крабик". Можна садити руками, але це треба нагинатись, воно плівку рве. В нас вдома (на Херсонщині, ред.) пісок, у нас краще вдома виходить", — каже Валерій.
Родина садить кавуни. Суспільне Львів/Ліна Кашуба
Валерій виховує дітей самотужки — його дружина померла ще до початку повномасштабної війни. Перших дітей подружжя взяло на виховання у 2010 році.
"Перших дітей ми взяли з дружиною ще в десятому році. Потім потихеньку: спершу було ще двоє, а потім ще додавалося, додавалося… Взагалі, зараз зі мною восьмеро вихованців", — каже чоловік.
В окупації на Херсонщині родина прожила півтора року. За словами Валерія, під час перебування в селі російські військові проводили допити, зокрема і неповнолітніх дітей.
"В окупації ми були півтора року. І пережили. Не знаю, як пережили. Якби не забирали, то всі б, може, жили, а так мене забирали росіяни. Пакет на голову — і повезли. То ми трошки знаємо, що таке росіяни. Дітям так само допити робили, не насильно, а просто спитали: чим ви займаєтеся, чого ви туди їздите, що ви тут робите, чи батько там поганим не займається", — розповідає переселенець.
Усе майно та сільськогосподарську техніку родини у Костогризовому розікрали. Нову техніку чоловік придбав тут. Каже, що старші сини вже вміють керувати трактором.
"Тут купили трактор і все приладдя до нього, тобто культиватори, копалки, косарки — тут усе є. Те, що було вдома в нас, тепер є і тут. Вдома вже нема нічого, покрали. В мене тільки декілька років не було трактора, а це я кредит взяв трохи, трохи мали зароблені гроші", — каже чоловік.
На запитання, чи можливо перевірити якість та стиглість кавуна за допомогою стукоту, фермер відповідає — метод дієвий, але потребує досвіду. Каже: "Треба народитись у Херсоні з кавунами".
