Здійснив мрію: "азовець" Олександр Жавненко станцював на протезах з дружиною

"Азовець" Олександр Жавненко, який втратив на війні обидві ноги, здійснив свою мрію — вперше після важкого поранення і втрати ніг станцював на протезах з дружиною. Символічно, що свій перший танець Олександр станцював з дружиною в одній із найромантичніших локацій Львова – Будинку вчених.

Як повідомила кореспондентка Суспільного, здійснити мрію ветерану допоміг реабілітаційний центр "Незламні", в якому Олександр проходив реабілітацію.

"Я не знав, що очікувати від цього дня, від цього танцю, від цієї події, і не було часу навіть підготуватися. Якось це все спонтанно, але мені настільки сподобалося — мене нічого не боліло, не турбувало. Інколи бувало, що просто ходиш по кухні і тобі все тисне, заважає, а тут дискомфорт відійшов у сторону. І це, напевно, за рахунок того, що я був з коханою дружиною і робив те, що люблю", — розповів Олександр Жавненко.

Дружина військового Марія каже, що спочатку їй було страшно.

"Було трішки страшно, бо найперше, що завжди доставляє труднощі, це розуміння, чи йому боляче, чи не боляче і якщо він каже, що йому не боляче, я дозволяю собі більше десь його там притиснути, стрибнути, тобто я це люблю, завжди це робила, а зараз приходиться обережніше, тому якщо він каже, що йому комфортно, то це чудово", — каже Марія Жавненко.

Танцювали Олександр і Марія під свою весільну пісню. Вперше після поранення і під час танцю чоловік взяв дружину на руки.

"Для мене це було прекрасно, я люблю, коли він мене підіймає і люблю відчувати, що він може це зробити і завжди хочу, щоб він теж від цього кайфував", — каже Марія Жавненко.

Олександр Жавненко познайомився з дружиною у народному ансамблі танцю "Мрія". Вони закохалися і згодом одружилися. Через місяць після народження доньки чоловік мобілізувався до "Азову". У жовтні 2024 року він втратив обидві ноги.

"Ввечері він мені зателефонував і сказав, що його везуть у лікарню, тому це було так дивно, і я не могла це усвідомити і повірити в це. Оскільки він зателефонував, я була спокійна, а вже на наступний день, коли ми ще раз говорили по телефону, то було вже все зрозуміло і тому ми з донечкою вирішили до нього поїхати в Дніпро. Я їхала туди з розумінням, що йому буде так легше і що він буде себе почувати якось не так і йому буде комфортніше з нами", — розповіла дружина ветерана.

Після важкого поранення захисник мріяв знову займатися спортом, туризмом і танцями. Знову вийти на паркет зі своєю дружиною було його найбільшою мрією.

"Я це в першу чергу робив для себе, хотів з дружиною гарно провести день, спробувати, наскільки ми можемо танцювати разом. Якщо це когось надихне — я дуже радий", — говорить Олександр Жавненко.

Танець ветерана Олександра Жавненка Суспільне Львів/Ольга Дейнека

У лютому 2025 року Олександр Жавненко розповів Суспільному, що після поранення, яке він отримав у жовтні 2024 року, у нього була мрія — станцювати з дружиною.

Пацієнтка Національного реабілітаційного "Незламні" Яна Степаненко, яка втратила обидві ноги під час ракетного удару по Краматорському вокзалу, вирішила втілити мрію Олександра Жавненка.

Яна Степаненко та Олександр Жавненко. Суспільне Львів/Ольга Дейнека

Яна Степаненко взяла участь у марафоні в Токіо. Там їй вдалося зібрати 42% від потрібної суми для протезування "азовця" Олександра Жавненка. Мета збору тоді була — 1,5 мільйона гривень.