За інформацією: Суспільне Львів.
Мешканці Львівщини Анастасії — 17 років. 10 років тому її батько Андрій доєднався до Збройних сил України. Чоловік брав участь у боях за Донецький аеропорт, а також воював на Запорізькому напрямку. У 2024 році він отримав поранення, та попри це знову повернувся на службу. Увесь цей час Анастасія чекає на тата.
Своєю історією дівчина поділилася із Суспільним.
У 2014 році, коли РФ анексувала Крим та розпочала бойові дії на Донеччині і Луганщині, Андрій пішов добровольцем захищати Україну. Тоді Анастасії було 7 років.
"Тато завжди каже, що треба захищати сім'ю і захищати країну. Тато для мене найкращий. Тато мені подарував найкраще дитинство. Тато завжди біля мене був поряд. Навіть коли тато був далеко, я завжди знала, що тато завжди біля мене, що я завжди можу до тата подзвонити і тато мені завжди допоможе", — каже дівчина.
Чоловік був учасником боїв за Донецький аеропорт. Захищав Україну в АТО/ООС і відтоді не переривав службу.
"Якщо тата спитати, що для тебе було найстрашнішим і найважчим — це його перший бій. Бій за Донецький аеропорт. Це було жахливо. Часто були моменти, коли зв'язку не було і днями, і тижнями. Але найбільше завжди чекаєш цей дзвінок. Прості слова: "Я живий, в мене все добре, я на зв'язку". Більше нічого не треба", — говорить Анастасія.
Тато дівчини Андрій. Фото з особистого архіву Анастасії
У грудні 2024 року чоловік отримав поранення. За словами доньки захисника, через це у нього досі погано функціонує рука, та попри це службу він переривати не хоче.
"Коли мені було 7 років, я чекала тата вдома. Чекала татового повернення додому. Пройшло 10 років. На жаль, війна не закінчилася. І я досі чекаю тата вдома", — підсумовує Анастасія.
