За інформацією: Суспільне Львів.
Давид Магуник (по центру) з батьком Русланом та мамою Ганною, листопад 2024. Суспільне Львів/Ольга Дейнека
Військового вважали зниклим безвісти півтора місяця. Протягом цього часу рідні не мали про нього жодної інформації.
"Мені це було тяжко пережити. Все одно було таке відчуття, коли знав, що під Бахмутом, і я думав, навряд що під Бахмутом він зміг вижити. А дружина вірила, що живий", — каже батько військового Руслан Магуник.
Давид провів у полоні рік і п'ять місяців. Спочатку він був у Горлівці, потім в Торезі (сьогодні — Чистякове).
"Коли був ростовський спецназ, він жорсткий дуже. Вони, наприклад, вибігали зі столової й чим завгодно — руками, кулаками. Мені раз сильно в щелепу заїхали, мене аж до вуха боліло. Й так кожен день. Найскладніше було бачити чи чути, як інших б'ють, на мене оце найбільше діяло. Але з часом до того якось звик чи що", — розповідає військовий.
Після полону чоловік був на реабілітації, де його провідувала сім'я. Також на зустріч із сином приїхав батько, також військовий із 2014 року. Давид розповідає, що після повернення додому хоче відпочити та планує поїхати в село.
Читати ще
Читати ще Зник безвісти у травні 2023 року: батько звільненого з полону Давида Магуника про сина
Читати ще Дочекалася з полону: мама військового зі Львівщини розповіла про першу зустріч з сином
