За інформацією: Суспільне Львів.
Майстриня із села Головецько Вікторія Британ працює на ткацькому верстаті, якому більше півстоліття. На ньому ткала ще її мама та старша сестра. Цього ремесла навчилися і брати Вікторії. На ньому майстриня створює не лише традиційні килими, а й сучасні вироби — наприклад, доріжки зі старих джинсів. Так старовинне бойківське ремесло поєднується з сучасними матеріалами і формами.
Як минуле і сучасність переплітаються у творчості Вікторії Британ, дізнавалося Суспільне.
Вікторія Британ проживає в селі Головецько. Жінка займається ткацтвом вже 20 років. До неї цим ремеслом займався її дід, мама та інші родичі.
"Верстати давні. Один верстат такий, що ми хідники тчемо, то він такий є вже дуже давній, я навіть не знаю, скільки йому років, дуже багато. А другий верстат — то такий на теперішній лад, новіший, але він теж має десь 40 років, то ми широке тчемо — ковдри і ткали колись килими такі", — каже майстриня Вікторія.
Вікторія Британ працює на ткацькому верстаті. Суспільне Львів
Жінка розповідає, які етапи потрібно пройти, щоб зіткати доріжку:
"Це називається воснівниця і вона складається з двох рамок, їх розкладаємо навхрест і снуємо основу на доріжки. Ми просуваємо кожну ниточку, щоб вони не плуталися. Коли я завершую роботу на воснівниці, я знімаю основу і переходжу на верстат. Розкладаю кожну ниточку. Беру цей гребінець, то я називаю, моя мама казала "ритки", і ми основу розділяємо. Пхаємо нитки в ничиниці і так пропихаємо всю основу по одній ниточці. Беремо човник в руки і починаємо ткати. Закладаємо цівку в човник і пропускаємо через ці нитки. Прибиваємо бердом, тоді беремо і перезіваємо поніжі, колись це так називали, я називаю це педалі. І потім знов в другу сторону, і так весь час", — розповідає Вікторія Британ.
Вікторія Британ працює на ткацькому верстаті. Суспільне Львів
За її словами, зараз люди мало тчуть, хоча раніше це вміла робити чи не кожна господиня.
"Мені подобається таке робити. Це робила моя мама і вона захотіла передати комусь — передала мені. І я також хочу передати комусь — своїм дітям, щоб з покоління в покоління, щоб не забувалося ця ремесло — ткацтво".
