За інформацією: Суспільне Львів.
Нацгвардієць Олексій проходить реабілітацію в Національному реабілітаційному центрі “Незламні”. Facebook/Національний реабілітаційний центр “Незламні”
У Львові, в Національному реабілітаційному центрі "Незламні", проходить реабілітацію 38-річний військовий Олексій із Миколаєва. Чоловік утратив на фронті ногу, зараз він опановує протез.
Про це повідомили в пресслужбі Національного реабілітаційного центру "Незламні.
Олексій повернувся в Україну за день до початку повномасштабного вторгнення — чоловік працював на круїзному лайнері. Його дружина була на дев'ятому місяці вагітності і наприкінці березня 2022 року народила сина Олексу. Восени чоловік, не маючи досвіду строкової служби, долучився до лав Нацгвардії.
"Основною мотивацією було те, що в мене маленька дитина. Треба захищати свій дім, свою землю, свою сім’ю", — розповів Олексій.
Нацгвардієць Олексій. Facebook/Національний реабілітаційний центр “Незламні”
Поранення військовий отримав у березні 2024 року біля населеного пункту Роботине, що на Запоріжжі. Оператор російського дрона-камікадзе скерував безпілотник в ноги Олексія. Евакуювали його лише за шість годин.
Після поранення розвинувся турнікетний синдром, тож лікарі ампутували ногу. На реабілітацію та протезування нацгвардійця скерували до Львова — в Національний реабілітаційний центр "Незламні".
"Трохи йому поки незрозуміло. Він дивився на мене і не міг зрозуміти, що я без ноги. Дуже цікавий такий погляд. Тато тут, але вже трохи інший", — розповів Олексій про зустріч із сином.
Нацгвардієць Олексій проходить реабілітацію в Національному реабілітаційному центрі “Незламні”. Facebook/Національний реабілітаційний центр “Незламні”
Як розповіли в реабілітаційному центрі, чоловік отримав протез та щодня займається з фізичним терапевтом. За тиждень після протезування Олексій може пройти 400 метрів. Хоча таку дистанцію він проходить за допомогою милиць, медики кажуть, що це чудовий результат. Після завершення реабілітації Олексій планує повернутися на передову.
"Я би дуже хотів, щоб на той момент, коли син підросте, війна вже закінчилася. І щоби він знав про неї тільки з розповідей, як ми свого часу від наших бабусь і дідусів. І щоб потім війна його більше ніколи не торкнулася. Саме тому я і пішов захищати. Бо якщо ми не закінчимо цю війну — вона залишиться нашим дітям", — підсумував Олексій.
Читати ще
Читати ще Пішов на фронт, щойно виповнилось 18: у Львові до протезування готується військовий з Кременчука
