Збити таку ракету неймовірно важко, але не неможливо.
Збити міжконтинентальну балістичну ракету в теорії можливо, але зробити це буде дуже важко / фото ua.depositphotos.com
Існує багато типів ракет, зокрема міжконтинентальні балістичні ракети (МБР). Усі вони були розроблені з однією метою: доставляти ядерні боєголовки.
Якщо ж відбудеться запуск такої ракети, країна-мішень мало що може зробити, щоб збити її. Станом на 2025 рік у багатьох випадках це технологічно неможливо, пояснює Slash Gear. Незважаючи на це, світ докладає багато зусиль для створення щитів для захисту від МБР.
Якої шкоди може завдати МБР
Для початку потрібно трохи заглибитися у вибухову потужність боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет. Отже, кілотонна – це одиниця вибухової потужності, еквівалентна 1 000 тонн тротилу. Водночас мегатонна еквівалентна 1 000 000 тонн тротилу.
Відео дня
Шкода, яку завдає балістична ракета, може бути величезною. До прикладу, Сполучені Штати Америки використовують МБР LGM-30 Minuteman III як один з ключових елементів ядерної тріади країни. Вона здатна нести боєголовку W87, сила вибуху якої становить від 300 до 475 кілотонн. До Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, підписаним між США та Росією, МБР несла три боєголовки. Але планується нова ракета LGM-35 Sentinel, яка прийде на зміну Minuteman III. Існує імовірність, що вона нестиме більше однієї боєголовки.
“Бомби на Хіросіму і Нагасакі, які не транспортувалися ракетами, а скидались, мали потужність вибухівки 15 і 21 кілотонну відповідно. Ці бомби вбили понад 214 000 людей і зруйнували два міста, не пошкодивши при цьому жодної будівлі і жодного життя. Це означає, що одна боєголовка W87-1 більш ніж у 22 рази перевищує руйнівну силу найбільшої ядерної бомби, коли-небудь використаної у війні”, – зазначають автори.
Ресурс звернувся до інструменту під назвою Nukemap, який розраховує радіус ураження на основі місця розташування і потужності вибуху. Отже, якби W87-1 була скинута на місто сьогодні, Хіросіма, Хацукаїті, Сака, Кумано, Каїта і Фучу також були б зруйновані або сильно пошкоджені. Водночас якби така бомба впала на Вашингтон, вона знищила б столицю США, Александрію, Бетесду, Коледж-Парк, Хаттсвіль і близько десятка інших невеликих міст, які складають Вашингтонську агломерацію. Значна частина урбанізованих територій була б зруйнована або значно пошкоджена, і, залежно від способу підриву бомби, ядерні опади становлять значний ризик.
Чи реально зупинити міжконтинентальну балістичну ракету
Збити таку ракету – це все одно, що влучити кулею в набагато меншу кулю на відстані в тисячі кілометрів. Навіть США не здатні протистояти виклику, який кидають міжконтинентальні балістичні ракети, хоча країна вже має систему протиракетної оборони, що складається з систем залпового вогню і перехоплювачів.
Збити МБР малоймовірно, але й не неможливо. Як стверджують автори, це можна зробити на двох із трьох фаз її польоту: фазі розгону (2-5 хвилин) маршовій фазі (20-30 хвилин) та термінальній фазі (менше однієї хвилини).
Хоча збити МБР одразу після запуску під час фази розгону можливо, це малоймовірно, оскільки її, скоріш за все, буде запущено далеко від будь-яких перехоплювачів, здатних її вразити. Таким чином, залишається тільки один варіант – маршова фаза.
“На жаль, для перехоплення міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) на маршевій ділянці траєкторії перехоплювач спочатку має піднятися щонайменше на 4989 кілометрів у висоту, щоб зрівнятися з нею по висоті. Потім йому потрібно знайти МБР, деякі з яких можуть рухатися зі швидкістю до 23 Махів (28399 кілометрів на годину). Після цього перехоплювач мав би якимось чином розрізнити справжні боєголовки, саму ракету та її хибні цілі. Все це перетворює таку перспективу на технічний кошмар, що вимагає значних додаткових удосконалень і випробувань, аби стати надійною”, – констатує Slash Gear.
