За інформацією: Суспільне Львів.
У місті Стрий Львівської області 5 жовтня пройшла акція-нагадування про зниклих безвісти та полонених військовослужбовців. Спочатку відбувся мітинг у центрі міста, потім — хода вулицями із чорно-білим “прапором надії”Чорно-білий прапор вшановує пам'ять про загиблих, підтримує полонених та зниклих безвісти під час російсько-української війни. Завершилася акція спільним виконанням “Боже великий єдиний”.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного.
Співорганізаторка акції, дружина ветерана та мама загиблого військового Наталія Дрозд зазначила, що наразі понад 240 військових із Стрийської громади вважаються зниклими безвісти чи полоненими.
“Ідею акції нам подала дружина, яка чекала свого чоловіка з полону. Вона його дочекалася, він звільнений. У нас є група родин зниклих безвісти і я запропонувала зробити це у Стрию. Директор “Будинку воїна” Роман Лунчин, міська рада, поліція — усі підтримали це і доєдналися до організації. А співорганізаторами стали дружини, сестри, матері зниклих безвісти”, — каже Наталія Дрозд.
Наталія Дрозд. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
23-річний Назар Попов з Кривого Рогу приїхав на акцію до Стрия зі Львова, де проходить реабілітацію. Він служив у 36 бригаді морської піхоти і три роки провів у російському полоні. Його повернули у межах обміну полоненими 11 квітня 2025 року.
“Я ходжу на акції, щоб повернути своїх побратимів. Вони засуджені на більш ніж 20 років, сидять у Донецькій області. Я приходжу, щоб їх повернути додому, щоб якось звернутися до влади, щоб вона якось посприяла”, — каже чоловік.
Назар Попов. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Мирослава чекає на свого чоловіка Михайла 16 місяців. Він зник безвісти 17 травня у Мʼясожарівці на Луганщині під час бою.
“В той час багато стрийських хлопців загинули, багато трьохсотих. Спочатку була танкова атака, потім по них били хімічною зброєю і дрони… Він повернувся за кулеметом, і його засік дрон. Хлопці не змогли витягнути з поля бою… Але надія в мене є, я все ж таки сподіваюся, що, можливо, він попав у полон, хоча даних немає, я ходжу на усі зустрічі, зареєстрована всюди. Його немає, але я сподіваюся”, — говорить жінка.
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Акція-нагадування у Стрию Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Марія Біраковська зі Стрия прийшла на акцію через сина. Його звати Олег і він зник безвісти у червні 2024 року у Часовому Яру.
“Є збіг ДНК хлопця, який був із ним на позиції. Це Пагутяк Павло. Його похоронили у Шептицькому, я їздила на похорон. Вони тільки вдвох були у тому місці, обоє зникли безвісти. Живу в страху, що мені подзвонять. Я не знаю, що мене чекає, де він є, чи він там, чи…Маю надію, що мого сина десь живого забрали”, — ділиться Марія.
Марія Біраковська. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Юлія Яцик є однією із організаторок акції. У неї зник чоловік. Вона каже, що у планах — зробити ці події регулярними.
“Ми будемо старатися, щоб ці акції у Стрию були частіше. Наша мета — згуртувати родини, у яких теж є зниклі чоловіки, сини, брати. Щоб влада побачила нас, почула нас, і щоб реагувала та шукала наших рідних”, — додає жінка.
За її словами, такі ж акції відбуваються у Львові, Дрогобичі та інших містах.