За інформацією: Суспільне Львів.
Львівський театр Лесі Українки запровадив інклюзивні вистави з аудіодискрипцієюАудіодискрипція — це спеціальний вид озвучення, який робить сценічні, кіно- чи музейні події доступними для людей із порушеннями зору., що дозволяє глядачам із порушеннями зору слідкувати за подіями на сцені в реальному часі. Перші адаптовані постановки доступні з вересня цього року.
Про те, як львів’янки з порушеннями зору відвідали адаптовану виставу у театрі Лесі Українки та користувалися аудіодискрипцією, читайте в матеріалі Суспільного.
Сімнадцятирічна Аґнєшка Мокшицька працює гідесою у львівському Музеї у темряві. Вона розповідає, що почала втрачати зір у підлітковому віці.
"До 12 років я бачила більш чітко. Я бачила обличчя, кольори, могла читати звичайні книжки. Але поступово зір зменшувався. А в 23 році, коли я зрозуміла, що не бачу фотографію, яку того ж дня зробила на телефоні, тоді я зрозуміла, що це вже щось не ок. І тоді взяла до рук тростину. Це було в 23 році. І на даний момент я все бачу дуже розмазаним, розмитим, нечітким, некольоровим", — розповіла Аґнєшка Мокшицька.
Аґнєшка Мокшицька. Суспільне Львів/Ольга Іващук
Аґнєшка разом із подругою Тамілою Коваль відвідали виставу "Плейлист подорожнього", адаптовану для людей із порушеннями зору. Дівчатам видали навушники, щоб вони могли чути все, що не зможуть побачити на сцені.
Акторка Ісабель Меркулова працювала за кулісами та в режимі реального часу здійснювала аудіодескрипцію, описуючи події на сцені поміж репліками акторів.
"Я озвучую те, що вони не можуть побачити, те, про що не говорять актори на сцені. Це вистава-документ. До нас у свій час звернувся військовий на позивний "Адлер", який пройшов через полон, був на Азовсталі та захищав Маріуполь. Він сам має дотичність до Криму, і, власне, про це й буде його вистава", — розповіла актриса театру Лесі Українки Ісабель Меркулова.
Актриса театру Лесі Українки Ісабель Меркулова. Суспільне Львів/Ольга Іващук
За словами Ісабель Меркулова, перші кроки до того, щоб зробити театр Лесі більш доступним для незрячих глядачів, розпочали на початку року. Вже з вересня люди з порушеннями зору можуть відвідувати адаптовані вистави.
Після вистави глядачки поділилися своїми враженнями про те, наскільки їм було зрозуміло, що відбувається на сцені.
"Спочатку я не зовсім розібралась, як користуватися самим обладнанням. Тобто, я не зрозуміла, що його потрібно увімкнути. Але це лише моя похибка. Але потім я його ввімкнула і почувся голос дикторки. Все було зрозуміло. Було багато описів. Також мені дуже сподобалась сама гра акторів, музичні виконання.", — поділилася враженнями Аґнєшка Мокшицька
"Фільми набагато легше коментувати, тому що вони в записі, і цей коментар можна зробити заздалегідь. А в театрі все відбувається наживо, і дуже багато імпровізації також відбувається на сцені. Мені дуже імпонує те, що аудіодискрипторки стараються не тільки читати основний текст, а й встигати розказувати, як той чи інший актор імпровізує", — розповіла Таміла Коваль.
Проєктна менеджерка театру Еріка Бринь розповіла, що для адаптації вистав для незрячих людей театр запрошував знайомих і незнайомих глядачів, формував фокус-групи та разом з ними тестував вистави в записі, що допомогло покращити постановки. Наразі на малій сцені доступні три адаптовані вистави — "Жага", "Клуб зневіра" та "Плейлист подорожнього". До кінця року планують адаптувати ще три вистави для великої сцени.
