За інформацією: Суспільне Львів.
21-річний випускник Національної академії сухопутних військ у Львові Юрій Кіфор втратив обидві ноги під час свого першого великого бойового виходу на Донеччині. Зараз воїн проходить реабілітацію у центрі «Незламні», готується до протезування та мріє повернутися до активного життя.
Про це повідомили у пресслужбі Першого ТМО Львова.
Юрій Кіфор із Херсона ще підлітком вирішив пов’язати своє життя з армією. Спершу він навчався в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, а в 2022 році вступив до Національної академії сухопутних військ. Під час навчання у Львові Юрій зустрів дівчину, з якою вже наприкінці четвертого курсу одружився.
Юрій Кіфор з нареченою. Фото надав Юрій Кіфор
Після випуску за розподілом хлопець потрапив до 38 окремої бригади морської піхоти, де обійняв посаду командира взводу протитанкових ракетних комплексів. 20 червня він вирушив на Донеччину, а вже 31 липня поблизу Добропілля наступив на міну.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Перебило ліву ногу. Ну, воно трималось ще на якихось там кістках, м’ясі, але вище коліна. З правою ногою — роздробило повністю п’ятку. У мене були гарні, хороші побратими, достатньо досвідчені, які надавали мені допомогу першу. Тому, думаю, завдяки їм і живий. Після того, як наклали турнікети, я зрозумів, що кровотеча зупинена. В той же самий момент я зразу почав переживати, як відреагує дружина, щоб їй не було дуже сильно тяжко. Але дуже мужньо вона все це сприйняла», — пригадує Юрій Кіфор.
Юрій Кіфор з побратимами. Фото надав Юрій Кіфор
Через 5 годин після поранення військовий вже був у стабілізаційному пункті. Звідти бійця доправили до Дніпра, де лікарі виконали йому подвійну ампутацію нижніх кінцівок. А вже 23 вересня захисник потрапив до центру «Незламні».
У реабілітаційному центрі Юрій щодня займається фізичною терапією: зміцнює м’язи, покращує форму та готує своє тіло до майбутнього протезування. Також він долучається до активностей для пацієнтів і відвідує творчу майстерню.
«Навіть якщо думаєте, що ніколи не ліпили з глини і це заняття не для вас, дуже раджу спробувати. Насправді це допомагає відновлюватися емоційно. Ну і, звісно, треба ділитися з рідними своїми переживаннями, своїми справжніми емоціями. Це треба все проговорювати і над собою працювати», — каже чоловік.
За його словами, головною опорою на шляху до відновлення для нього є дружина. Також він надихається прикладом менторів центру «Незламні», які теж отримували бойові травми, а тепер підтримують інших. Юрій ділиться, що у майбутньому, можливо, і сам хотів би стати таким наставником.
«Моє найбільше бажання — це, напевно, почати щось робити і працювати над чимось. Не знаю, що це буде. Найбільше мені хочеться рухатися вперед, розвиватися і знову бути активним», — підсумовує Юрій Кіфор.
