Позивним "Крим" Віталій завдячує своїй малій Батьківщині, де він народився і виріс, та куди мріє повернутись після нашої перемоги. За його плечима третя хвиля мобілізації в 2014-2015 роках, кілька років цивільного життя, а з 2019 року повернення до війська вже на контрактну службу до лав 24 ОМБр імені короля Данила.
Під час повномасштабного вторгнення росіян підрозділ Віталія першим зіткнувся з наступом окупантів в смузі відповідальності нашої бригади на КПВВ «Золоте»:
«На той момент я командував СПшкою (спостережним постом). Було дивно. Ми бачили… я не знаю, що ми бачили. Ми бачили якийсь жах. Ці придурки, як за часів радянщини, просто йшли на кулемети. Ми відкрили вогонь. Вони не очікували такого. В них почалась паніка і вони відступили. Після провалу на КПВВ, міст був знищений, наступати їм вже тут не було сенсу і вони переключилися на Попасну. Там вони ходили ротами. Рота піднялася, пішла, їх поклали; знову рота піднялася, пішла, їх поклали – отак і відбувалося», – згадує Віталій.
Через якийсь час «Крим» також потрапив в Попасну, де отримав поранення:
«Мій ротний загинув напередодні. Після цього мене поставили на одну з ділянок відповідальним. І під час прориву противника, коли я керував своїм підрозділом, мене накрило АГСом. Невеличке поранення, але глибоке».
Після двох місяців лікування та реабілітації Віталій одразу повернувся до своєї роти, в складі якої виконував бойові завдання на Херсонщині.
«Бути військовим – це постійно навчатися. В армії немає такого, що ти не будеш чомусь вчитися: постійно ростеш, постійно вчишся. Перестаєш вчитися і рости – ти вже не військовий. Так…баласт», – вважає «Крим».
На питання, який момент за час бойових дій йому найбільше запам’ятався, Віталій говорить:
«Кожен момент на війні – він по суті героїчний. Бо треба переступати через себе. Через свій страх. Якщо взяти, наприклад, наступ – ти по суті їдеш в невідомість. По великому рахунку – це так званий «туман війни». Коли ти боєць, такий як стрілець, ти не знаєш що відбувається навколо тебе. Тому навіть просто йти в атаку, то це вже героїчний вчинок. Це вже Герої, ті хто пішов».
Пресслужба 24 ОМБр імені короля Данила.