За інформацією: Суспільне Львів.
На Львівщині, у селі Білявці, зерно переробляють на борошно. Млин працює щосуботи, там мелють пшеницю для випікання хліба, пирогів та вареників, а також сировину для корму тварин.
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Жителі села Білявці відзначають, що переробляти власне зерно на борошно вигідніше, ніж купувати готовий продукт у магазині. До прикладу, з 130 кілограмів зерна виходить близько 68 кілограмів пшеничного борошна. Крім пшениці, жителі привозять на переробку й інші зернові, які використовують для годівлі тварин.
Зерно. Суспільне Львів/Ліна Кашуба"На початках тут було дуже багато людей. Ми працювали від 8-ї години ранку до 1-ї, до 2-ї години ночі. Люди приїжджали з усієї округи, з Львівської області, з Рівненщини, з Волинської області. І на початках, кажу, було багато. Потім почалася війна, люди повиїжджали, дехто там уже воює. І зосталися найстарші люди — уже поменше мелють", — розповів мельник Ігор Вовчук.
Ігор Вовчук – працює мельником 25 років. Суспільне Львів/Ліна Кашуба
За словами місцевого жителя Михайла Гушньовського, багато зерна вони не мелють, адже млин розташований поруч, і тим, хто живе далі, не вигідно їздити частіше. Оскільки млин знаходиться в селі, борошно завжди свіже і використовується для приготування хліба, пирогів і тортів.
Ігор Вовчук розповів, що перемелення 100 кг зерна коштує 240 грн. На млині виготовляють борошно двох сортів — вищого та першого. Борошно вищого сорту трохи світліше, тоді як першого сорту — темніше. Перед помелом зерно проходить кілька етапів очищення, а далі — кілька стадій розмелювання.
Борошно. Суспільне Львів/Ліна Кашуба"Перший станок перебиває грубше зерно на дрібніше, потім решета його пересівають. Далі зерно переходить на другий станок, а потім на третій. З третього станка виходить манка, яку ще перебивають, відсівають і поділяють на борошно першого та вищого сорту", — пояснив мельник.
Окрім пшениці, на млині мелють і зернову сировину для корму тварин та птиці. За словами чоловіка, попит на кормоподрібнювач менший, оскільки більшість селян мають власні пристрої на господарстві. Проте у разі потреби у більшій потужності вони привозять зерно на млин.
