За інформацією: Суспільне Львів.
Вчителька історії Лідія Мазурчак з Борислава, що на Львівщині, регулярно використовує штучний інтелект в роботі. Зокрема, створює для п'ятикласників навчальні відео за допомогою нейромереж та надсилає їх учням у "TikTok". А учні восьмих та дев'ятих класів самі генерують інтерактивний контент з допомогою ШІ, коли виконують домашні завдання.
Вчителька розповіла Суспільному, як саме вона застосовує нейромережі на уроках історії та чи використовують учні ШІ для написання контрольних робіт.
"Коли у 2019 році почався локдаун, я була в магістратурі й на той час вже працювала в школі. Оскільки ми займалися онлайн, наша викладачка з методики викладання історії постійно давала завдання, зокрема створювати ігри, щоб зацікавити дітей на уроках. Ми тоді освоювали "Zoom", "Google Meet", дошки онлайн і тоді ж познайомились з навчальними сервісами: "Кahoot", "Wordwall", "LearningApps" — ми створювали просто ігри, а потім, коли вже вийшли з карантину, то вже десь звучав ШІ, шо десь воно є чи буде", — розповідає Лідія Мазурчак.
"Не можу відставати від дітей"
Після тривалого періоду дистанційного навчання, спершу через карантин, а потім — повномасштабне вторгнення, школа повернулася до звичайного формату роботи у вересні 2022 року. Тоді Лідія Мазурчак вступила в аспірантуру і, каже, вперше від однокурсників дізналася про нейромережі.
"Хлопці з фізмату розказували про "ChatGPT", про те, як він вчиться і, що цікаво, що це доступно. Потім мої учні: "Ха-ха-ха, зайду в "ChatGPT" — спишу контрольну". Я так: "Стоп. Я не знаю, що то таке". Я думала, що ті новітні технології до мене не дійдуть. Але потім думаю: "Ні, я не можу відставати від дітей! І в технічному плані треба знати більше, ніж учні". І я починаю вчитися", — каже педагогиня.
Лідія Мазурчак показує книжку, створену за допомогою ШІ. Суспільне Львів
Вчителька розповідає, що її шлях до освоєння ШІ почався з оголошення на спеціалізований курс. Потім вчилася писати запити, генерувати зображення, а також як виявляти фейки і діпфейки й протидіяти їм.
"Мені настільки це подобається, що мене затягує. Отримала сертифікат і платна підписка на чат GPT у мене залишається по сьогодні. Я можу зізнатися, що кожен день його відкриваю, кожен день", — говорить Лідія Мазурчак.
Вона каже, що цей сертифікат офіційно на роботі не зараховується, оскільки не має прямої педагогічної основи, але знання та досвід є корисними, особисто для неї та її професійного розвитку.
"ТikTok" — це паралельна історія"
Після вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року вчителька з Борислава створила ТikTok-канал, який спершу назвала "Підручник з історії", де публікує відеоколажі за допомогою ШІ, присвячені відомим українцям.
"ТikTok" — це паралельна історія, але вони дуже дотичні. Коли почалася війна, я була така люта, що створила "ТikTok", щоб тролити москалів. Я розуміла, що є ще історичний фронт, і його треба теж тримати. "ТikTok" постійно підтягує "рускій мір", "георгіївську лєнту". Я подумала, чому не можна заповнити простір українським контентом?" — каже освітянка.
Зараз на сторінці — близько 150 тисяч вподобань та багато коментарів. Лідія Мазурчак розповідає, що її відео, створені за допомогою нейромереж, помітили в школі і в.о директора запропонувала їй очолити команду в проєкті STEM-освіти.
Лідія Мазурчак презентує проєкт. Фото надала Лідія Мазурчак
"STEM — це нова форма по поєднанню майже непоєднуваних предметів: природничі науки, технології, технічна творчість, мистецтво. А ми у проєктах обираємо історію замість мистецтва. Я думаю, що я маю робити? У нас в школі немає 3D-принтера, немає таких потужних технічних засобів як в інших школах, ліцеях. А потім згадую про ШІ. Наша школа носить ім'я Стефана Коваліва, мікрорайон Коваліва — один з найбільших у місті, тому ми зробили макет міста, де були місця, пов'язані з Ковалівим, я створила сайт, на який завантажила відео, згенеровані ШІ, де Ковалів сам розповідає про себе. Додала онлайн-тест для дітей, щоб вони перевіряли свої знання по почутому, і створила туристичну мапу", — мовить Лідія Мазурчак.
Каже, що тоді з командою не посіли ніякого місця, але виділилися серед інших. Відтоді вона активно використовує ШІ на уроках історії в школі.
"Учнів захоплює така опція"
За словами вчительки, учням подобаються інтерв'ю з історичними особами чи робити історичний персонаж реальним у конкретному місці.
"У 5 класі я не пробувала, бо ще не всі учні мають можливість заходити в "ChatGPT", зате дивляться "ТikTok", тому я більше створюю щось і можу їм надсилати. У 8-9 класах даю завдання звернутися до штучного інтелекту, щоб він описав, наприклад, життя селянина в Австрійській імперії та Російській імперії. Троє готують про одне, троє про друге. Вони читають, порівнюють, все цікаво, ніби достовірно на перший погляд. Тоді включаюся я, щоб перевірити достовірність інформації, яку згенерував ШІ. Учнів захоплює така опція. Ми не можемо відмовитися від ШІ, воно буде. Але краще школярі будуть робити це під моїм контролем, а не самі й робити чудеса", — говорить Лідія Мазурчак.
Учні виконують завдання в безоплатних версіях ШІ. Зазвичай вчителька дає згенерувати не більше одного зображення.
"Якщо більше — потрібно витратити тиждень. Якби робили кожного дня, то б встигли, але діти часто роблять домашнє завдання перед уроком або у кращому випадку за день до. Дуже обережно до цього треба ставитися, бо може статися, як це називають в педагогіці, ефект занурення, коли ти є в тому, то вже не можеш з цього вийти, тому не на кожному уроці, не на кожній темі", — каже вчителька.
"Це не інтелект"
Деякі учні пробували писати контрольну роботу з допомогою ШІ. Освітянка каже, що ШІ ніколи не набирає у своїх відповідях більше 6 балів.
"ШІ може скласти гарний твір, але губиться в інформації, може створити альтернативну історію, якої не було. Найцікавіше виявляти це разом з учнями. Якраз учні зауважують отой момент, що ШІ нічого не створює. Чому кажуть інтелект? Це не інтелект, тому що інтелект продукує нове, а це компіляція, назбирав з того й того сайту й видав текст. Той учень прочитав, другий, третій каже: в нас все так схоже, навіть речення однакові", — розповідає Лідія Мазурчак.
Педагогиня вважає застосування ШІ на уроці навчальним проектом і це дозволяє давати нестандартні завдання. Основне, щоб воно було творче.
Стефана Коваліва “оживили” за допомогою ШІ. Скріншот надала Суспільному Лідія Мазурчак
Лідія переконалася, що генерувати зображення з українським текстом неефективно через велику кількість граматичних, лексичних помилок та навіть вигаданих слів. Тому вона створює картинки без тексту, а потім додає його в інших застосунках. Також, каже, є проблеми з наголосами.
"Нещодавно був міський конкурс педагогічної творчості "Лики Борислава". Ми взяли свого Стефана Коваліва і я його знову оживила за допомогою ШІ. Був потрібен голос. Я розумію, що осоромлюся, якщо наголоси будуть неправильні. Я попросила тата, записала його на диктофон і завантажила звук на відео. ШІ так обробив це відео, що артикуляція цього персонажа цілком відповідає складам, які озвучував тато. Навіть коли він кашляв — згенерований Ковалів теж почав кашляти. Втім, це дуже небезпечно. Маючи підписку можна створити такі, як це сьогодні називається діпфейки, що буде говорити будь-хто і, якщо дивишся, можна й не розпізнати, що це фейк", — мовить Лідія Мазурчак.
Комікси, розмальовки та мультфільми за допомогою ШІ
Вчителька каже, що вже навчила ШІ під себе, тому їй легко використовувати візуалізацію в презентаціях, конспектах на уроці.
"На мою думку, ШІ економить час і дає поле для творчості. Я не вмію малювати, але мені дуже хочеться щось зобразити й показати — я можу це зробити за допомогою ШІ. Програм є багато, звісно, треба купляти підписку. На вчительську зарплату це не так доступно", — каже вчителька.
За допомогою ШІ вона також створює книжки, комікси, розмальовки, мультфільми, генерує ідеї, нестандартні завдання. У планах — обговорити перспективи використання нейромереж у школі на методоб'єднанні.
Розмальовка, створена за допомогою ШІ. Суспільне Львів
За даними Міністерства цифрової трансформації, 42% дорослих і 70% підлітків в Україні уже користуються ШІ на постійній основі: створюють тексти, шукають інформацію, вчаться чи працюють за його допомогою.
