За інформацією: Суспільне Львів.
У церкві святого Андрія, яка зазнала пошкоджень через російську атаку 24 березня, закривають розбиті вітражі. Храм входить до ансамблю Бернардинського монастиря, який розташований в центрі Львова та перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО. Комплекс звели у першій половині XVII ст.
Більше про історію Бернардинського монастиря, а також що вдалось зберегти, а що втратили через російську атаку, дізнавалося Суспільне.
Як Бернардинський монастир боронив Львів
Історик Василь Кметь розповідає, що комплекс Бернардинського монастиря в тому вигляді, яким він дійшов до нас, був розбудований в першій третині XVII століття і став частиною оборонного комплексу Львова.
"Сьогодні бомбардують власне ту частину, яка була частиною оборонних споруд. Монастир дуже слушно вписався і дзвіниця теж почала виконувати функцію сторожової. Навіть була така легенда, що в свій час оборонці, які були на дзвіниці, вчасно побачили ворожі війська начебто тому, що на п'ять хвилин раніше задзвонив дзвін Бернардинського монастиря. Сам храм є унікальною пам'яткою, яка поєднує в собі дуже різні стилі, зокрема ренесансу і бароко", — каже Василь Кметь.
Священник храму святого Андрія о. Йосафат Хаймик зазначив, що ченці бернардини, засновники цього ордену у Львові, залишили місто у 1938 році. Перед Другою світовою війною вони переселилися до Польщі.
"До 1989 року і храм, і комплекс були у власності держави. Був це архів. А коли УГКЦ вийшла з підпілля, сюди до храму зайшли ченці василіани і до цього часу вони є і хранителями цієї будівлі, і також служителями для мешканців Львова. Наразі тут проживає восьмеро ченців, серед них є семеро священнослужителів і один диякон", — говорить о. Йосафат Хаймик.
О. Йосафат Хаймик. Суспільне Львів
Серед історично-мистецьких скарбів комплексу монастиря, які збереглися до наших днів, є різьблені монаші хори, яким є понад 300 років. За словами священника, до 1938 року у завівтарній частині зберігалися тлінні рештки святого Яна з Дуклі. Проте коли бернардини покинули Львів, залишився лише нагробок як реліквія.
Коли пролунав вибух, тривала молитва
24 березня РФ атакувала комплекс Бернардинського монастиря "шахедом". Унаслідок цього історична спадщина зазнала пошкоджень.
"Шахед" вдарив з південно-східної частини. І якщо бачите траєкторію, можливо, що ціль була сама Ратуша, але прийняли на себе удар церква і монастир. Він був такої сили, що частина бляхи перелетіла з примонастирської будівлі через дах найвищої нави храму і опинилася на другій частині даху бічної нави. Таким чином, можна побачити, якою була сила самого удару і вибуху", — каже священник.
У той час, коли пролунав вибух, у церкві святого Андрія тривала молитва, пригадує о. Йосафат Хаймик.
"Дуже багато людей, коли триває повітряна тривога, приходять саме до храму, бо знають, що це місце по-особливому захищене. Стіни мають товщину від основи — 2,5 метрів і нагорі — понад метр. Коли був вибух, то скло з вітражів падало прямо до храму і в храмі перебували люди, які просто прикривалися, тому що тривала молитва", — ділиться він.
Фахівці розбирають розбиті вітражі. Суспільне Львів
Внаслідок обстрілу в храмі були пошкоджені вітражі. За словами священника, вони мають понад сторічну історію. Їх виготовили на замовлення бернардинів під час реставрації комплексу, оскільки під час Першої світової війни він зазнав пошкоджень.
"В головній частині храму, під склепінням, чітко видно ці вітражі, які постраждали. Одна частина, як бачимо, кожен з цих вітражів постраждав. А протилежна частина — кожен з них витримав. Вони дуже високо і ми не могли їх убезпечити перед війною або коли почалася війна, ми тільки убезпечили нижню частину храму. Бо навіть зараз, коли служби стараються усувати наслідки вибуху, то ми таки маємо трудність дістатися до цих вітражів. Ударна хвиля вибила і внутрішнє, і зовнішнє вікно цього приміщення, де є механізм нашого годинника. Цей годинник має відворотне зображення і подається відповідними шестернями на циферблат, який вже з трьох частин видно на ціле місто", — розповідає отець.
За його словами, завдяки рятувальникам, які вчасно загасили вогонь, пошкодження виявились значно меншими ніж могли бути. Зокрема, вдалося врятувати дзвіницю.
"Було критично важливим якнайшвидше приборкати вогонь, який дуже-дуже швидко переходив, адже це дерево має кілька століть і воно, звичайно, якщо зустрічається з вогнем, нищиться дуже швидко і, очевидно, нищить навколо себе також інші приміщення. На цій дзвіниці встановлений дзвін. Він досить масивний і очевидно, що дуже важкий. Одна несуча балка досить серйозно пошкодилася і, звичайно, це чекало на цей дзвін, який би без сумніву проламав усі три поверхи перекриття нашої дзвіниці", — розповідає о. Йосафат Хаймик.
Священник додає, що зараз активно тривають роботи з міськими службами щодо ліквідації наслідків атаки. Він припускає, що вже за кілька днів усі критичні наслідки будуть усунені.
Захист пам'яток в часи війни
Наукова співробітниця музею етнографії і художнього промислу Ірина Горбань розповіла, що опрацьовувала матеріали, пов'язані з втратами музеїв Львова під час Другої світової війни, і знайшла чимало інформації. Зокрема, що навіть після завершення бойових дій, до 1947 року, музеї стояли без вікон через дефіцит скла.
"26 лютого я була в Преображенській церкві і там центральний вітраж — це Матінка Божа. І наші погляди перетнулися. І вже того дня я була в керівника обласного управління історико-культурної спадщини, який був здивований тим, що я пропонувала робити. Це були перші дні війни. У Львів приїхало багато людей, які були налякані, яких потрібно було розмістити, нагодувати і всі сили спрямовувалися на цю діяльність, але були небайдужі люди, були наші львівські реставратори, які об'єднали свої зусилля, і вже 28 лютого ми закрили перші вітражі. Роботи по убезпеченню вітражів в храмі Андрія Первозваного відбувалися два дні. Це було 21-22 березня 22-го року. Львів став першим містом, яке розпочало цю роботу", — пригадала Ірина Горбань.
Пошкоджений вітраж. Суспільне Львів
Історик Василь Кметь додає, що зараз діячі культури та політики закликають світову спільноту виключити РФ з пам'яткозахисних організацій. За його словами, після низки атак на історичну спадщину України вони не мають морального права говорити і ухвалювати рішення на світових форумах щодо збереження спадщини.
