Розкопки в Гуті Пеняцькій: що розповіли в Українському інституті національної пам’яті

На Львівщині, на території колишнього села Гута Пеняцька, проводять спільні українсько-польські дослідження. Фахівці шукають місця поховань загиблих мешканців у лютому 1944 року.

Про дослідження у коментарі Суспільному розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

За його словами, немає остаточних відомостей щодо того, хто саме вчинив цю трагедію.

"Існує думка, ніби це зробили бійці дивізії СС "Галичина", проте дослідження істориків доводять, що підрозділу в цьому місці не було. Вони наголошують, що це зробили українські поліційні підрозділи. Але інше питання, що вони були "українськими" за територіальною приналежністю, а не за національним походженням — так само, як і польські поліційні підрозділи не завжди складалися з етнічних поляків. І тут є багато питань. Нам необхідно зрозуміти одне: мають проводитися пошукові роботи та ексгумації. Це абсолютно нормальні процеси як для України, так і для всього світу", — каже Олександр Алфьоров.

Олександр Алфьоров. Суспільне Львів

Для вирішення невідкладних завдань при комісії з видачі дозволів на ексгумацію створили президію. Вона зможе оперативно ухвалювати рішення в екстрених випадках, не чекаючи на збори всього складу комісії.

"Сьогодні ми пропонуємо і надаємо можливість польській стороні робити ДНК-дослідження. І ми будемо наполягати в тому числі, щоб попередні дослідження, попередні ексгумації, перепоховання перевіряли на ДНК. Тому що тільки таким чином ми зможемо дізнатися ще одну сторону наукового підходу до цих ситуацій", — зазначає Олександр Алфьоров.

Розкопки у Гуті Пеняцькій 11 червня 2026 року Фото: Ольга Дейнека

Як каже Олександр Алфьоров, кінцева мета цієї ексгумації – перепоховання людей з почестями.

"Кінцева мета будь-якої ексгумації — перепоховання людей із почестями, згідно з людськими, християнськими та європейськими цінностями. Я сам прийшов з армії й добре знаю, що означає "зниклий безвісти". Я прекрасно розумію моменти, про які говорять польські співгромадяни. Як колишній військовослужбовець, я усвідомлюю, що це таке — коли ти не можеш поховати свого побратима чи посестру. Ексгумація — це про перепоховання за християнською традицією. Жодних затримок у цьому процесі не передбачається", — каже голова Українського інституту національної пам’яті.

Олександр Алфьоров зазначив, що будь-які існуючі поховання передусім передбачають тривалу пошукову роботу. Як приклад складності таких процесів він навів розкопки у селі Пужники на Тернопільщині. За його словами, пошуки тривали кілька років і потребували прокладання близько вісімдесяти шурфів та траншей, перш ніж вдалося отримати дозвіл на ексгумацію.

Водночас очільник УІНП згадав нещодавні розкопки у селі Угли. Попри наявність пам'ятного хреста та орієнтирів щодо ймовірного місця братської могили серед дерев, тисячі квадратних метрів пошукових робіт не принесли знахідок. Проте, за словами науковця, відсутність залишків — це також результат.

Гута Пеняцька — колишнє село на Львівщині. Впродовж 1920-1930 років Гута Пеняцька належала до Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки. 28 лютого 1944 року село зазнало збройного нападу підрозділу німецької поліції. Значна частина жителів загинула, а саме село спалили. Точна кількість жертв невідома. Після руйнування Гута Пеняцька не відновлювалася.