За інформацією: Суспільне Львів.
Рік тому, 29 травня, під час ротації на Харківському напрямку загинула Ірина Цибух – бойова медикиня-"госпітальєрка" та медійниця, менеджерка Суспільного. Це трапилось за два дні до її дня народження. 1 червня 2024 дівчині мало б виповнитися 26 років. Посмертно Ірину Цибух нагородили званням Героя України.
Якою була Ірина Цибух, Суспільному розповіли її близькі.
На початку повномасштабного вторгнення Ірина Цибух повернулася до лав добровольчого батальйону "Госпітальєри". У його складі парамедикиня забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу. Дівчина врятувала чимало військових, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій.
"Іра була тою людиною, яка знала, як любити і любити безапеляційно. Це насправді дуже непросто, на це треба дуже багато ресурсу, сил і енергії витрачати, але вона справді давала ту безапеляційну любов всім людям навколо. Вона дуже часто робила ціннісні і великі сюрпризи у вигляді того, що приїжджала до своєї подруги на прем’єру або буквально на декілька днів приїжджала, аби підтримати, аби бути разом", — пригадує брат Ірини Юрій Цибух.
Могила Ірини Цибух. Суспільне Львів/Іванка Дусько
Окрім медійної та медичної діяльності на передовій, дівчина була однією із ініціаторок традиції вшанування полеглих героїв хвилиною мовчання. І за рік після її загибелі на площах та вулицях українських міст люди зупинились, аби вшанувати і її пам’ять. Учасники акції зібрались у Львові біля військового кладовища. Серед них як рідні та друзі Ірини, так і львів'яни.
"Я намагаюся бути на всіх акціях "Вшануй. 9:00", але сьогодні особливий іменний день пам’яті, роковини загибелі моєї подруги і наставниці, як би це дивно не звучало у вікових пропорціях Ірини Цибух "Чеки". Я не могла б тут не бути за будь-яких обставин. Мене б сюди не привело серце в одному випадку, якби я не могла б просто ходити", — каже подруга парамедикині Тетяна Пилипець.
Акція-вшанування пам’яті Ірини Цибух. Суспільне Львів/Іванка Дусько
"Звичайно, вона прагнула йти далі з тим, популяризувати інші види пам’ятування, але хвилина мовчання була таким першим етапом. І власне ГО "Вшануй" продовжує існувати, продовжує цю ідею адвокації хвилини мовчання", — говорить Юрій Цибух.
Зі слів рідних, продовження місії Ірини частково допомагає миритися з її втратою.
"Через рік, коли її нема, ми можемо побачити ту дію, коли її нема, а дія є. І справа її є. І тому ми всі тут з вами і сьогодні ціла Україна з нами. Дякую, донечко", — каже мама "Чеки" Оксана Цибух.
Оксана Цибух біля могили доньки на Марсовому полі. Суспільне Львів/Іванка Дусько
До дня народження Ірини, 1 червня, у Львові, в Музеї архітектури та побуту, готують благодійний "Чека Фест" Ця подія матиме освітню (лекції та розмови) й музичну частини, а також збиратимуть гроші на обладнання для "Госпітальєрів".
