За інформацією: Суспільне Львів.
У Славській громаді понад місяць працює Будинок воїна — простір підтримки для військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Заклад очолює Микола Марцун — ветеран, який отримав поранення та втратив руку восени 2022 року.
Більше про роботу Будинку воїна дізнавалося Суспільне.
За словами Миколи Марцуна, налагоджувати контакт йому допомагає військове минуле, адже воїнам легше відкритися людині, яка має схожий досвід.
“Я отримав поранення 22 листопада 2022 року. Це вже скоро три роки. Хоч особа з інвалідністю внаслідок війни, але роблю те, що можу зробити: і фізичну роботу, і так. І цивільна людина могла би працювати на цьому місці, але більше ветеран може відкритися своєму побратиму", — говорить Микола Марцун.
Микола Марцун. Суспільне Львів
У Будинку воїна надають психологічну, юридичну та соціальну допомогу.
"Хлопці, які приходять з війни після поранень, просто після демобілізації: хтось має трьох дітей, хтось доглядає за батьками, їм потрібна допомога, щоб вирішити багато питань. Зокрема, питання з документами, соціальні питання. В нас тут є фахівці з супроводу ветеранів, які допомагають отримувати витяги, документи. Крім того, є фахівець-психолог. Переважно звертаються через соціальні гарантії, бо в нашій ОТГ є багато програм для підтримки воїнів", — розповідає чоловік.
У планах комунального закладу — активніше співпрацювати з Центром зайнятості та державними програмами перекваліфікування військових.
"Потрібно людей зайняти чимось, щоб в них не було думок про війну постійно, щоб вони мали роботу. В нас є співпраця з Центром зайнятості, там нам пропонують подавати списки хлопців, які хочуть працевлаштуватися і навчитися інших професій, щоб люди, які повернулись з війни, могли адаптуватись в суспільстві і, якщо є бажання, навчитися і піти працювати за іншим фахом, ніж за тим, який вони здобули до війни", — зазначає Микола Марцун.
Важливим напрямком роботи комунального закладу є адаптація не лише військових, а й суспільства.
“У нас є розуміння того, що потрібно буде доносити до людей і до суспільства, як себе поводити із особами із інвалідністю внаслідок війни. Ну, я по собі це відчуваю, знаю. Ми будемо проводити такі заняття в школах, з дітьми насамперед. А потім, можливо, будемо проводити такі збори в нашій ОТГ, можливо, в кожному селі або старостаті, щоб пояснити людям, як поводитись з хлопцями, які повернулися з зони бойових дій: що можна говорити, що не варто говорити; які запитання можна ставити, які — не варто”, — говорить ветеран.
Також серед пріоритетних цілей — облаштувати приміщення у центрі Славського для спортивної реабілітації військових.
