За інформацією: Суспільне Львів.
Янівський цвинтар у Львові, який був заснований у 1888 році, вважається другим після Личаківського за кількістю похованих там відомих людей. На Янівському кладовищі останній спочинок знайшли поет Богдан-Ігор Антонич, художник Модест Сосенко, а ще – державні та громадські діячі, учасники ОУН, воїни УГА, науковці та духовенство, люди різних віросповідань та національностей.
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Львів’янка Олена Колб досліджує історію євреїв Східної Європи. Розповідає, що час від часу до неї звертаються люди з-за кордону, аби розшукати могили своїх пращурів у Львові. Олена пригадує, як їй написала жінка з Австралії, яка хотіла знати, де поховані її дід та бабуся. Вони разом з дослідницею довго шукали поховання на Янівському цвинтарі.
"Тут була велика купа сміття. І в один момент я бачу в цьому смітті ніби є якийсь камінь. Я почала його розсувати це сміття і розумію, що я знайшла одну з цих двох могил. Ми знайшли могилу дідуся. І, якщо прочитати, то він там дуже цікаво називається. Його звати Сало Баумвурзель. А Сало – не тому, що таке є ім’я єврейське. Це скорочення від Саломон", — розповідає Олена Колб.
Дослідниця Олена Колб вивчає єврейські надгробки. Суспільне Львів
Жінка каже, що настільки зацікавилася цією родиною, що знайшла у старих газетах декілька статей про неї.
"Вони були багаті. В них був свій ресторан на сучасній вулиці Левицького. І їм належав взагалі не тільки цей ресторан, а цілий будинок. Це був доходний будинок. І якось син цієї родини ішов додому, проходив під своїм будинком. А покоївка прибирала в цей момент кімнату, виставила нічний столик на балкон, цей столик впав — і безпосередньо на голову сина Баумвурзелей. Він потрапив в лікарню, в нього був струс мозку і про це писали газети", — говорить дослідниця.
Хоча на цьому місці був колись старий єврейський цвинтар, сьогодні більшість могил на Янівському кладовищі датовані радянським періодом. Тому на надгробках вже є портрети померлих, що непритаманно традиційним єврейським похованням, пояснює Олена Колб.
Поховання євреїв на Янівському кладовищі. Суспільне Львів
Також трапляються спеціальні антивандальні загородження з сітки довкола могил.
"Це для захисту могили. Після того, як тут було зруйновано цвинтар, то питання було про те, що може хтось прийти і знищити могилу. Тому що антисемітизм і далі ніхто не відміняв. Ви можете сказати, якщо ви дивитеся на цей цвинтар, що тут повністю все підписано російською мовою, тому яке ж це 19 століття? Оскільки в 19 столітті тут говорили німецькою мовою, польською мовою, їдишем і зовсім не було російської мови. Це пов’язано з тим, що цей цвинтар був знищений під час Другої світової війни повністю. І тільки в 1944 році тут почали знову ховати євреїв", — пояснює Олена Колб.
Антивандальні загородження з сітки. Суспільне Львів
На так званій єврейській частині Янівського кладовища є також могили і мусульман, датовані так само повоєнними роками. Краєзнавець Ігор Мончук не один рік досліджує некрополі Львова. Він каже, що мусульмани переїжджали до Львова переважно вже в радянський час.
"Це могила досить відомої у 90-х львів’янки, колишньої завідуючої магазином “Червоний мак” на вулиці Джерельній, а пізніше — власниці першого у Львові кооперативного кафе “Хлібосол” Мусульсум Мухіної. Всі знали її не як Мусульсум, а як Галю. Всі називали її Галка Мухіна. Померла вона у Львові і вона сама була татаркою", — каже Ігор Мончук.
Янівський цвинтар – доволі мультикультурний у різноманітті поховань, каже Ігор Мончук.
"Цей цвинтар не є набагато менший від Личакова. Тут є 38 га, 70 полів. Поховано десь, напевно, 300 тисяч осіб. Є декілька меморіалів. Зокрема, зараз ми стоїмо біля меморіалу Січових Стрільців та бійців Української галицької армії. Трішки вище є, звідси не видно, меморіал польських вояків. Є меморіали угорським воякам, які загинули в Другу світову війну", — розповідає він.
На Янівському цвинтарі поховані люди різних віросповідань. Суспільне Львів
Янівський цвинтар став місцем спочинку як простих містян, так і видатних особистостей: митців, духовенства та воїнів. Це другий некрополь після Личаківського за кількістю поховань відомих людей, каже краєзнавець.
"Тут є поховано досить багато відомих діячів. Наприклад, поет Богдан-Ігор Антонич. Похований, наприклад, рідний брат письменника Остапа Вишні Кость Губенко. Похований художник Олександр Аксінін. Зараз є така тенденція до цвинтарного туризму, дуже багато людей хочуть відвідати і просять показати їм не тільки Личаківський, а так само і Янівський", — говорить краєзнавець.
Пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу. Суспільне Львів
Могилу української мисткині Іванни Нижник-Винників Ігор Мончук шукав тривалий час, адже поховання було непримітним.
"Іванна Нижник-Винників — відома килимарка, художниця, керамістка. На жаль, майже всі її роботи знищені в часи радянської влади. У свій час вона виїхала у Францію. Мешкала в місті Мужен. Там познайомилася з Пабло Пікассо. Вона використовувала його керамічні пічки для випікання своєї кераміки, вони разом виставлялися на виставках. Нею захоплювався також Марк Шагал, з яким вона була знайома. Перший свій килим вона зробила на мотиви творів Антонича, між іншим", — додає чоловік.
Також Ігор Мончук заснував у Львові благодійний фонд, який займається пошуком, реставрацією та відновленням місць поховань видатних постатей.
