За інформацією: Суспільне Львів.
Від початку 2026 року рятувальники Львівщини здійснили 24 пошуково-рятувальні виїзди у гори і врятували 33 людей, які заблукали або яким знадобилась допомога.
Про це в інтерв’ю Суспільному розповів начальник частини спеціальних гірських пошуково-рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС у Львівській області Микола Хрипта.
Губляться, травмуються і неправильно розраховують сили
Влітку кількість туристів, які вирушають у Карпати, суттєво зростає. Втім, далеко не всі належно готуються до походів. Як наслідок – дедалі частіше потребують допомоги гірських рятувальників.
Лише цього тижня, ввечері 22 липня, до Служби порятунку надійшло повідомлення про те, що під час спуску з гори Ключ, поблизу водоспаду Кам’янка та озера Журавлине, 70-річна львів’янка відстала від туристичної групи і заблукала. Як повідомили у пресслужбі ДСНС у Львівській області, до пошуків залучили п’ятьох гірських рятувальників зі Славського, які знайшли жінку у лісовому масиві біля підніжжя гори. Медичної допомоги вона не потребувала.

Гірські рятувальники розшукали жінку. Facebook/ГУ ДСНС Львівщини
За словами Миколи Хрипти, з кожним роком дедалі більше людей відкривають для себе гірський туризм.
«Коли я лише починав працювати, туристів було значно менше. Але навіть якщо люди йшли у гори, то хоча б хтось один у компанії мав досвід. Зараз через надлишок інформації люди бачать красивий маршрут в інтернеті, читають, що він легкий, і вирушають у похід, не замислюючись про нюанси. Проте «легкий» маршрут – це часто лише порівняння зі складнішими. Це все одно гори, де потрібна підготовка», – каже рятувальник.
Найчастіше людям потрібна допомога через фізичну непідготовленість. Туристи недооцінюють навантаження, не враховують особливостей місцевості і різку зміну погоди.
«Люди часто навіть не дивляться прогноз погоди. А коли вже запланували похід, то не хочуть нічого змінювати. Мовляв, у них вихідний, більше нагоди не буде, тому нічого відкладати не будуть. Водночас у горах погода дуже мінлива. Стежки можуть бути слизькими, після дощу стають небезпечними, тому ризик травмування значно зростає», – пояснює він.
За статистикою рятувальників, на Львівщині чи не найбільше випадків травмування трапляється поблизу гори Парашка.
«Люди думають: якщо до підніжжя можна комфортно доїхати автомобілем, то й сам маршрут буде простим. Але це далеко не так», – продовжує Микола Хрипта.

Гірські рятувальники надають першу допомогу травмованому чоловіку. Фото надав Микола Хрипта
Ще одна поширена помилка туристів – неправильний розрахунок часу. Якщо в інтернеті написано, що маршрут займає п’ять годин, це не означає, що кожна людина пройде його саме за цей час. Починає сутеніти, люди губляться, а тоді телефонують за допомогою.
На багатьох туристичних маршрутах встановлені спеціальні рятувальні таблички з номерами та геолокацією. Якщо людина заблукала або не може зорієнтуватися на місцевості, достатньо повідомити номер такої точки оператору служби 112, після чого рятувальники скажуть, що робити далі. Самі таблички мають люмінесцентне покриття, тому їх добре видно навіть у темну пору доби.
Найбільше роботи у гірських рятувальників восени, ділиться чоловік.
«Щойно бачимо, що люди починають викладати у соцмережах фотографії грибів із Карпат, для нас це перший дзвіночок. Це означає, що дуже скоро ми, найімовірніше, почнемо виїжджати на пошуки людей практично щодня», – розповідає Микола Хрипта.
У такі періоди кількість викликів може сягати десяти, а іноді і двох десятків за добу.
Найважче — коли зникають діти
Найскладнішими для рятувальників залишаються пошуки дітей та людей похилого віку.
Минулого року, пригадує Микола Хрипта, дворічну дитину довелося шукати всю ніч. До пошуків долучилися місцеві жителі, поліцейські та рятувальники. Дитина відійшла від будинку майже на кілометр.
Іноді пошуково-рятувальні операції тривають по кілька днів. Наприклад, у липні 2024 року біля Рави-Руської заблукала 11-річна дівчина. ЇЇ знайшли живою, хоч дуже виснаженою і втомленою, на сьомий день масштабних пошуків. За словами Миколи Хрипти, для її порятунку об’єдналися сотні небайдужих людей.
Загалом, зі слів чоловіка, активна фаза пошуків триває три доби, але часто працюють і довше.
«Надію ніколи не втрачаємо. Найважче — це коли не знаємо, куди саме людина пішла і з якого місця починати пошуки», – каже чоловік.
За словами рятувальника, значно полегшує роботу попередня реєстрація туристичних груп. Цього року свої походи зареєстрували вже 46 туристичних груп, а це 608 людей. Просто проконсультуватись щодо можливого походу в гори телефонують одиниці.
«Люди часто переоцінюють себе і недооцінюють Карпати»
За словами чоловіка, найпоширеніша помилка туристів — надмірна впевненість у власних силах.
«Бувало, що нам доводилося зносити з гори навіть 100-кілограмового спортсмена, який регулярно ходив у спортзал. На нерівній поверхні він підвернув ногу і вже не міг самостійно спуститися», – розповідає Микола Хрипта.
Також туристи нерідко вирушають у похід без відповідного взуття, теплого одягу, зарядженого телефона чи павербанка. А також йдуть в походи самостійно, не маючи досвіду.
«Якщо немає компанії, краще відкласти похід. Люди дуже часто переоцінюють себе і недооцінюють Карпати», – наголошує рятувальник.
Він радить заздалегідь вивчити маршрут, реально оцінити власну фізичну форму, попередити близьких про свій похід, зареєструвати маршрут у рятувальників, де вказати дані про себе і свій маршрут, і не починати знайомство з горами одразу зі складних або популярних вершин.
З його слів, краще спочатку спробувати коротші маршрути, аби зрозуміти, як організм реагує на навантаження. Якщо ж під час походу людина зрозуміла, що заблукала, насамперед треба повідомити рідних або рятувальників і передати свою геолокацію. Якщо зв’язку немає – спробувати повернутися до місця, де людина вже була, але не рухатися без потреби хаотично.
Рятувальник пригадав кілька випадків, коли туристів відмовляли від походу через негоду, однак вони все одно вирушали в гори.
«У нас була група, яка вважала, що це буде легка одноденна прогулянка. Люди взяли лише воду, легкий перекус, дехто був у гумових капцях і футболках. Щойно почався дощ, вони вже не могли безпечно спуститися через слизькі стежки. Зрештою довелося їх рятувати», – пригадує він.
За словами Миколи Хрипти, найкраща порада для туристів іноді дуже проста — якщо погодні умови погіршуються, похід краще перенести.
Корисні контакти
Туристів, які збираються у походи в гори, рятувальники просять реєструвати свої мандрівки в онлайн Google-формі, де вказати ім’я керівника туристичної групи, список учасників групи, дати виходу на маршрут та його закінчення, а також сам маршрут.
Також можна зареєструватись за номером телефону: (032) 51 42 102 або безпосередньо задзвонити на лінію 101 або 112, де перенаправлять у відповідні управління ДСНС або відразу у пошуково-рятувальні відділення. Із місця бажано не рухатись, щоб рятувальники змогли знайти за координатами чи відстеженням телефона.