За інформацією: Суспільне Львів.
У селі Великі Дідушичі на Львівщині на Великдень зберігають традицію гаївок — обрядових весняних ігор і хороводів. Місцева молодь збирається біля церкви, співає та водить кола довкола храму.
Більше про це – в матеріалі Суспільного.
Традиція "Оборіг" є місцевим великоднім обрядом, у якому беруть участь чоловіки. Вони формують колону: внизу стають по двоє, тримаючись один за одного, а зверху на їхні плечі стає ще один ряд учасників по одному, з’єднуючи руки. У такій конструкції учасники рухаються довкола церкви під звуки дзвонів.

“Оборіг” у Великих Дідушичах Суспільне Львів

“Оборіг” у Великих Дідушичах Суспільне Львів "Передається з покоління в покоління, так іде — молодь підтримує. Колись наші предки так ходили. "Жучка" у нас — "Зучка": дівчата беруться за руки і співають пісні. А "Оборіг" — це чоловіки ставали один на другий на плечі й обходили церкву, виглядали, чи не їде Зельман. За молодості у нас плечі облазили, бо ми цю традицію підтримували. Хоч був радянський союз і забороняли, все одно люди йшли і це робили", — розповів місцевий житель Дмитро.
Окрім "Оборогу", у селі існує ще одна великодня традиція — "Зучки", у якій беруть участь жінки. Дівчата рухаються довкола церкви парами, тримаючись за руки та почергово змінюючи положення за визначеним порядком. Під час обряду вони співають.

“Зучки” у Великих Дідушичах. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
"Я тут у невістках 50 років і дуже пам’ятаю ці красиві традиції. На Великодні свята біля церкви збирається багато молоді — вони виконують свої стародавні обов’язки: дівчата гаївки бігають, співають, жінки йдуть, як то кажуть, "зучки" — це веселі весняні забави. І я бігала "зучки", я тут з 1969 року, кожного року бігала. "Зучки" все йшли за "оборогом" — так ішли, щоб не заважати", — розповіла місцева жителька Олександра Вінтонів.

Гра “Оборіг” у селі Великі Дідушичі у 80-ті роки XX століття. З архіву родини Хомин
Подібні звичаї є частиною ширшої великодньої культури Львівщини, де обрядові пісні, ігри та хороводи залишаються важливою складовою святкування і передаються з покоління в покоління.