За інформацією: Суспільне Львів.
Остапові Стахіву вручають повідомленні про підозру. Пресслужба Львівської обласної прокуратури
Львівського антивакцинатора Остапа Стахіва підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України. Сьогодні, 25 вересня, працівники Служби безпеки України проводили обшуки в нього в помешканні.
Про це повідомили в пресслужбі УСБУ у Львівській області.
У повідомленні СБУ не розголошують імені підозрюваного, але з власних джерел у правоохоронних органах Суспільному стало відомо, що мовиться про Остапа Стахіва.
Як ідеться у повідомленні СБУ, фігурант за декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії підбурював людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом "руху антивакцинаторів".
"Перебуваючи в статусі обвинуваченого під час повномасштабного вторгнення, фігурант продовжив антиукраїнську діяльність. Через власні акаунти в соцмережах "блогер" розповсюджував деструктивний контент. Він стверджував, що російську збройну агресію нібито спричинили "треті країни", які "спровокували" Москву до повномасштабного вторгнення в Україну", — ідеться у повідомленні.
За інформацією правоохоронців, під час одного зі своїх прямих ефірів у соцмережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку.
Також він організував онлайн-курси "журналістики", на яких навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Вартість курсів становила 7 тис. грн з одного слухача. Після завершення навчання він обіцяв своїм клієнтам видати посвідчення журналістів міжнародного зразка.
“Журналістські” посвідчення, які видавав Остап Стахів. Пресслужба СБУ
Замість журналістських посвідчень, він видавав "випускникам" своїх курсів фіктивні посвідчення місцевої газети, яка втратила акредитацію навесні 2024 року. Під час обшуків за місцем проживання фігуранта правоохоронці вилучили мобільні телефони та інші речові докази.
Наразі Остапу Стахіву повідомили про підозру за двома статтями Кримінального Кодексу України:
- ч.1 та ч. 2 ст. 190 (шахрайство). Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки;
- ч. 2 ст.114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років.
Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до підривної діяльності проти України.
Правоохоронці вручають підозру Остапові Стахіву Пресслужба Львівської обласної прокуратури
Правоохоронці вручають підозру Остапові Стахіву Пресслужба Львівської обласної прокуратури
Правоохоронці проводять обшуки в помешканні Остапа Стахіва Facebook/Управління СБУ у Львівській
Що відомо про Остапа Стахіва
Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії "Свобода". Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.
Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок "Української партії". Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.
Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.
У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси "Статус. Журналіст", де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.
23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: "Галицькі вісті", "Ідея і чин", "Правозахисники".
