За інформацією: Суспільне Львів.
На Личаківському кладовищі у Львові є понад 80 поховань радянських партійців та службовців каральних органів. Більшість з цих могил закинуті та не підпадають під декомунізацію попри радянські символи на надгробках.
Більше про це Суспільному розповіла некрополістка Ганна Гошко.
"На багатьох могилах ви побачите там "любящему папеньке" або перелік заслуг, дуже, на перший погляд, вагомих. А потім ти дивишся, що стояло за цією людиною і які страшні речі вона робила", — каже Ганна Гошко.
За словами некрополістки, багато радянських поховань на Личаківському цвинтарі датовані 1940-ми роками. На деяких із них є напис "убит врагами народа":
"Той, хто проти влади — той ворог народу. Тут все дуже просто. Це могли, власне, бути упівці, це могла бути інтелігенція, це могли бути люди, які спочатку співпрацювали з владою, а потім змінили свої погляди".
За словами Ганни Гошко, на Личаківському кладовищі є понад 80 могил партійних службовців та героїв Радянського Союзу. Одне з них — поховання генерала Філіпа Агєєнкова, який загинув у 1946 році у віці 36 років.
"Він сам з Калузької області. Могила така, тому що ніхто за нею не доглядає, нащадків не залишив. Думаю, що його "прибрали", напевно, хтось з Української повстанської армії. Він був в НКВД-СМЕРШ і його відомство розробляло всі плани з ліквідації УПА", — розказує Ганна.
Радянське поховання на Личаківському цвинтарі. Суспільне Львів/Ольга Іващук
Ще одна могила належить радянському журналісту Наркісу Жуковичу, який писав під псевдонімом "Жовтневий". Він, за словами некрополістки, переїхав до Львова після того як до міста ввійшли росіяни на початку Другої світової війни.
"Наступного ж дня, у вересні 1939 року, його вбили у готелі "Брістоль". Але людям треба ж показати жертви, що не все так просто, їх не сприймають. Тут такий напис: "Загинув у боротьбі за визволення народів Західної України з-під ярма польського", — каже Ганна.
Росіяни почали їхати до Львова у 1939 році, під час Другої світової війни. Львівський історик і директор обласної наукової бібліотеки Іван Сварник розповів, що після приходу Червоної армії у Львові за рік з'явилося понад 100 тисяч росіян при загальній кількості 300 тисяч жителів.
За словами історика, багато з них працювали у військових частинах та каральних органах.
"Від 1944 року почався збройний рух опору, УПА перейшло в підпілля, сотні діяли не лише в Карпатах, а й по всіх районах Львівської області. У цій боротьбі з українським підпіллям гинуло досить багато цих окупантів", — каже Іван Сварник.
Радянське поховання на Личаківському цвинтарі. Суспільне Львів/Ольга Іващук
Керуючий справами виконкому Львівської міської ради Євген Бойко розповідає, що такі поховання на львівських цвинтарях не підпадають під дію закону про декомунізацію. За його словами, деякі могили стоять закинутими 30-50 років.
"У Європі є практика, що якщо могили не доглядаються, то закономірно, що це місце можна використати по-іншому. Ми вже почали роботу над інвентаризацією від поля почесних поховань", – каже Євген Бойко.
Керуючий справами виконкому ЛМР додає, що Львівська міськрада планує звертатися до парламенту, щоби законодавчо врегулювати це питання.
