“Не люблю стояти на місці”: десантник зі Львівщини, який втратив зір на війні, став масажистом

За інформацією: Суспільне Львів.

Олег Гураль йде на роботу в реабілітаційний центр. Суспільне Львів/Єлісавета Сілаєва

Потім ветеран пройшов курси в Львівській медичній академії. Зараз він працює масажистом у реабілітаційному центрі "Галичина". Мама захисника Оксана Гураль розповідає, щоразу, коли син йде на роботу, проводить його до автобуса.

"Сам він не може самостійно зайти по наших дорогах. Дорога вузька, немає асфальту, немає нічого, по боках рови. Не дай Бог впаде, так що я мушу його поводити. Він вже дуже багато навчився, вираховує кроки і може розуміти, де він є. Він просто навчився мені довіряти. Ми можемо йти як швидко так і помалу, ми можемо і бігти разом, якщо треба", — говорить Оксана Гураль.

Ветеран з мамою Оксаною. Суспільне Львів/Єлісавета Сілаєва

Олег Гураль каже, щоб вивчити маршрут, головне — запам'ятати відстань між об'єктами та орієнтири, а також мати велике бажання.

"Потихеньку кожен день на роботу, до праці. Для орієнтування тут (на дверях кабінетів — ред.) є позначки шрифтом Брайля, я його взагалі не знаю, але є цифри — перша двійка одиничка і одиничка, 211 — це мій", — каже чоловік.

Олег Гураль масажує руку військовому, який проходить реабілітацію. Суспільне Львів/Єлісавета Сілаєва

У реабілітаційному центрі Олег допомагає військовослужбовцям, які як і він отримали поранення.

Читати ще

Читати ще Як повернутися до цивільного життя. Пояснюють психологиня та ветеран

Читати ще На протезах та милицях: на Львівщині ветерани та їхні рідні піднялися на гору Маківка

Новини Львова