За інформацією: Суспільне Львів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро Пироженко з Кривого Рогу відразу мобілізувався. Тоді його донечці було лише 8 місяців. Перше, друге й третє день народження дитини він пропустив, бо був на фронті. Коли ж їй виповнилося чотири, чоловік вже був важкопоранений і перебував у центрі "Незламні", де й досі проходить реабілітацію. Ветеран має ураження спинного мозку і не відчуває тіла нижче грудей.
Історію захисника розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
31-річний Дмитро Пироженко з Кривого Рогу працював на заводі та добровільно мобілізувався щойно почалася повномасштабна війна.
"Якось не було думок йти чи не йти. Я розумів, що треба. Звісно, рідні були проти, бо 8-місячна донечка. Проте мене дуже підтримав батько", — каже чоловік.
Військовий служив у 129-й окремій важкій механізованій бригаді. Спочатку стрільцем-санітаром, а згодом — снайпером.
Дмитро Пироженко з донькою. Фото з особистого архіву ветерана
У 2022 році, коли його доньці Єлизаветі виповнився лише рік, він брав участь у бойових діях на Херсонщині. Наступний день народження донечки її тато-захисник зустрів на Сумщині. Ще за рік, на 3-річчя Лізи, Дмитро воював на Донецькому напрямку, де згодом і зазнав важкого поранення.
"Це був авіаудар, далі вибух і більше нічого не пам’ятаю. Прокинувся я вже у Києві", — пригадує захисник.
Дмитро Пироженко з донькою. Фото з особистого архіву ветерана
Спершу Дмитра рятували медики стабпункту. Потому було лікування в Дніпрі і 10 днів у комі. Далі – Київ, а вже звідки евакуаційним потягом важкопораненого відправили на Львів – у центр "Незламні", де перші два місяці Дмитро перебув на апараті ШВЛ.
Крім цього, у пацієнта була загроза ампутації кисті, однак львівським хірургам все ж вдалося зберегти руку. Інша травма – спинного мозку — виявилась незворотною. Через це тіло захисника нижче грудей повністю знерухомлене. Працюють лише частково спина та руки, але пальців на них він теж не відчуває.
На четвертий день народження донечки Дмитро привітав її вже не з окопа, а з реабілітаційного центру. Нині він активно займається з фізичним та ерготерапевтом і прагне стати самостійним у побуті.
"Він уже може харчуватися звичайними столовими приборами без спеціальної манжетки. На заняттях ми навіть пробували варити із ним каву, аби поступово звикати до побуту", ‒ розповідає фізичний терапевт центру "Незламні" Ростислав Мастеляк.
Іноді у Львів до Дмитра приїздить його маленька Єлизавета. Попри те, що у ветерана попереду ще довгі місяці реабілітації, наступний день народження донечки він планує бути поруч.
