За інформацією: Суспільне Львів.
Ветеран Третьої штурмової бригади ЗСУ та керівник школи навчання дронарів "Kill House" Третьої штурмової Ілля Рак почав навчатися керувати дронами після важкого поранення, якого зазнав у бою з російськими військовими.
Про це Ілля Рак розповів у ефірі Українського радіо. Львів.
Перший політ на дронові
"Це було серйозне поранення. Я довго лежав у лікарні, реабілітувався. Стояло питання чи будуть мені ампутувати руку. Руку зберегли. Тепер у мене в руці пластина, втрачені м’язи", — каже він.
Ветеран згадує, що під час бою, в якому він зазнав поранення, позиції українських військовослужбовців обстрілювала артилерія російської армії. Один з уламків пройшов через руку Іллі та вирвав кістку й м’язи.
"Довелося брати поранену руку в іншу — цілу, та бігти в укриття. Згодом, в шпиталі, я почав читати книжки про пілотування дронами, про інженерію. І після реабілітації почав пілотувати", — розповідає керівник школи "Kill House".
Процес навчання керуванню дроном. З архіву Іллі Рака
Згадує свої відчуття під час першого польоту як неймовірні.
"Ти стаєш пташкою. Ти бачиш цей світ з висоти пташиного польоту. Це – інший ракурс. Людина навчилася літати. Думки були на кшталт: "Так нас бачить пташка? Ми такі маленькі?" – ділиться він враженнями.
І розповідає, що вперше посадити дрон було доволі важко.
Буча, Гостомель, Ірпінь, Мощун
До поранення Ілля Рак був штурмовиком Третьої штурмової бригади. До повномасштабного вторгнення почав готуватися ще з 2017 року, коли він долучився до руху "Азову".
"Частина моїх друзів долучилися до полку "Азов". Створилося таке велике ком’юніті. У 2022 році казали, що "Азов" – це вся Україна", — каже ветеран.
На початку 2022 року він належав до осередку "Центурія" "Центурія" — українська молодіжна громадська організація, частина Азовського руху. Метою організації є виховання української молоді на засадах ідей українського націоналізму, підготовка до військової служби та боротьба з проросійськими колаборантами. Створена 3 серпня 2020 року.
"24 лютого, зрозумівши, що Одесі нічого не загрожує, а до Маріуполя ми не доберемося, тому що Херсон вже був відрізаний, ми вирішили на допомогу нашим побратимам у Києві. 25 лютого ми заїхали в Київ та долучилися до його оборони", — згадує юнак.
Йому довелося воювати в Бучі, Гостомелі, Ірпені та Мощуні.
"Все навколо змінювалося з неймовірною інтенсивністю. Село, яке ще вчора стояло, сьогодні було знищене під нуль. Сьогодні ти був у цьому будинку. Наступного дня приходиш – його вже немає, його розірвав снаряд. Половина Ірпеня – знищена. Мощун був однією з гарячих точок. Там нас штурмувала російська армія, до якої ми виїжджали на шкільних жовтих автобусах. Це було жорстко", — розповідає Ілля Рак.
