Намагалися обміняти 26 разів: історія військового, нагородженого “Золотим хрестом”

За інформацією: Суспільне Львів.

Нагородження Артема Комісарчука, 9 травня 2024. Суспільне Львів/Єлісавета Сілаєва

Військового намагалися обміняти 26 разів. Заочно його засудили до 25 років позбавлення волі. Артем розповідає, що його й побратимів не хотіли обмінювати через їхню спеціалізацію у війську:

"Ми були чорні в списку, нас в принципі не хотіли міняти, бо ми були артилеристами. Вже потім, за спецоперацією СБУ, нас поміняли на 4, потім додатково ще був таємний обмін, ще 2 людей віддали за нас".

Нагороди “Залізний хрест” і “Золотий хрест”, присвоєні Артемові Комісарчуку, 9 травня 2024. Фото надала Тетяна Комісарчук

Обмін відбувся у вересні 2015. Згодом чоловік отримав 2 групу інвалідності. На початку повномасштабного вторгнення Артем долучився до ЗСУ добровольцем і служив на Донецькому напрямку.

"Я першим повів групу, побачив розтяжку, зупинив групу почали оглядати, що відбувається. Ззаду мене боєць підійшов, хотів подивитися, що сталося. Мінування було не тільки над землею, а також під землею, він наступив на міну й відбувся вибух", — каже Артем.

Артем Комісарчук із дружиною Тетяною, 9 травня 2024. Суспільне Львів/Єлісавета Сілаєва

Його евакуювали до Харкова, впродовж чотирьох днів військовий був у штучній комі, доки лікарі стабілізували його стан. Упродовж двох років Артем лікувався за кордоном та в Україні. Згодом, за порадою лікарів, Артем разом із дружиною Тетяною вирішив, що потрібно ампутувати ногу.

"Ми перед його виїздом обговорювали те, що він може повернутися звідти інвалідом. Я казала — найгірше, якщо ти повернешся людиною, яка не реагує більше ні на що, й будеш лежати просто. Але якщо в тебе не буде руки, ноги, дві руки, дві ноги — це не є проблема, тепер все можна підрихтувати, і плюс-мінус людина повертається до повноцінного життя", — каже Тетяна Комісарчук.

Артем Комісарчук із дружиною Тетяною й донькою. Фото надала Тетяна Комісарчук

Дружина військового розповідає, що протягом всього лікування трирічна донька бачила батька лише по відеозв'язку. Вони зустрілися після лікування в Гданську.

"Вона дуже тепло на нього відреагувала, хоче весь час до тата, тепер вона любить тата", — каже Тетяна.

Зараз Артем відновлюється й очікує на протез.

Читати ще

Читати ще Як ветерану повернутися з війни. Історія львів’янина Назара Олексюка

Новини Львова