Довільна кількість днів у місяцях і “дивна” тривалість тижня є звичними для нас, але колись люди намагалися зробити відлік часу зручнішим.
Ми досі користуємося системою обліку часу, створеною в часи Давнього риму і лише трохи модернізованою./ колаж УНІАН, фото УНІАН, ua.depositphotos.com
Метрична система є одним з небагатьох однозначно позитивних наслідків Великої Французької революції, яка досі має неоднозначне сприйняття навіть у самій Франції. Тоді революційний уряд в Парижі запропонував універсальну систему вимірювання відстані і маси, яка базувалася на законах фізики, а не на довжині чиїхось ніг та ліктів. І на диво система прижилася.
Окрім того французький революційний уряд запропонував і новий календар – більш впорядкований і заснований на природних циклах, а не на суміші християнських і язичницьких традицій. Але ось тут вже революціонерів наздогнала невдача. Чому ж революційний календар не спрацював і західний світ досі називає місяці іменами язичницьких імператорів Римської імперії, пояснив науковий вісник IFL-Science.
Хоч ми і звикли до нього, але нинішній григоріанський календар, яким користується більшість країн світу, насправді є далеко не ідеальним. По-перше, місяці довільно змінюють тривалість від 28 до 31 дня. По-друге, назви місяців в багатьох мовах не мають нічого спільного з навколишньою реальністю і відсилають до римської доби, або навіть раніше.
Відео дня
Ось чому французькі революціонери викинули старий “релігійний” календар і розробили радикально нову систему, яка, на їхній погляд, була стрункішою та світською. Тож тепер відлік років вівся не від Різдва Христового, а від першого дня Французької революції. Також революціонери запропонували поділити рік на однакові 30-денні місяці. Додаткові 5 днів (6 у високосний рік), які залишалися наприкінці року, були оголошені суцільно святковими.
Замість 7-денного тижня запроваджувася 10-денний. Були також скасовані старі назви місяців. Спочатку їх вирішили просто пронумерувати (перший місяць, другий місяць і так далі), але згодом їм дали назви, прив’язані то пори року. Наприклад, замість листопада (нові місяці лише приблизно відповідали в часі старим місяцям) тепер був місяць брюмер, тобто туманний місяць, замість січня – нівоз, тобто сніжний місяць, а замість травня був флореаль, тобто місяць цвітіння.
Як бачимо, французи винайшли назви місяців, які давно існують в більшості східноєвропейських мов, зокрема в українській (але не в російській!).
