За інформацією: Суспільне Львів.
У вівторок, 9 червня, на Львівщині відбудеться прощання із сімома військовослужбовцями. Руслан Пазиняк, Ігор Жук, Іван Тосько, Іван Матківський, Ростислав Стародуб, Олександр Бойко та Олександр Яблонський захищали Україну в зоні бойових дій.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

Руслан Пазиняк. Пресслужба Львівської ОВА
Руслан Пазиняк — житель міста Шептицький. Був водієм автомобільного відділення взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини А4977. Помер 31 травня в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Йому було 44 роки.

Ігор Жук. Пресслужба Львівської ОВА
Ігор Жук проживав у Шептицькому. Був на посаді старшого оператора відділення протитанкових ракетних комплексів військової частини А0998. Загинув 1 червня під час виконання бойового завдання поблизу села Молочарка на Донеччині. Йому було 30 років.

Іван Тосько. Пресслужба Львівської ОВА
Іван Тосько — родом зі Стебника Дрогобицького району. Служив майстром безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4118. Отримав важкі поранення 25 травня під час виконання бойового завдання біля села Преображенка Пологівського району Запорізької області. Помер 4 червня внаслідок поранення. Йому було 32 роки.

Іван Матківський. Пресслужба Львівської ОВА
Іван Матківський — житель села Матків Козівської громади. Загинув 30 травня поблизу села Воздвижівка Запорізької області. Захисникові було 26 років.

Ростислав Стародуб. Пресслужба Львівської ОВА
Ростислав Стародуб — львів’янин. Долучився до оборони України у 2022 році. Служив у складі Регіонального управління Сил територіальної оборони "Схід". Загинув 7 червня. Йому було 55 років.

Олександр Бойко. Пресслужба Львівської ОВА
Олександр Бойко — уродженець села Миролюбівське Миколаївської області. Долучився до оборони України у 2024 році. Служив у складі 475-го окремого штурмового полку "CODE 9.2". Загинув 24 листопада 2024 року. Йому було 44 роки.

Олександр Яблонський. Пресслужба Львівської ОВА
Олександр Яблонський — житель села Товмач Кам'янка-Бузької громади. Добровільно став на захист України із початком повномасштабного вторгнення. Служив водієм-радіотелефоністом 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону 3 ОШБр. Помер 7 червня від хвороби, що стала наслідком отриманого на війні поранення. Воїну було 32 роки.